Скільки чоловіків на Волині «обміняли» військові квитки на студентські

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» підрахував, скільки волинян під час війни зненацька відчули потребу в навчанні, як вони це мотивують і яка від цього вигода місцевим вишам.

Навчання і мобілізація

Загальну мобілізацію та воєнний стан в Україні наразі продовжили до 15 листопада 2023 року. Це означає, що всіх військовозобов’язаних чоловіків можуть мобілізовувати, якщо вони визнані придатними до військової служби військово-лікарськими комісіями. Водночас, законодавство забороняє мобілізувати військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку.

Відповідно до чинної наразі статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з-поміж інших категорій таке право мають студенти денної та дуальної форм навчання: бакалаврату, магістратури, аспірантури, закладів професійної технічної освіти. Заклади освіти зобов’язані вести військовий облік, зокрема, мають право вимагати від студентів військово-облікові документи з актуальною інформацією.

«Відстрочка гарантується студентам на період навчання, проте її потрібно підтверджувати особисто, надавши до Територіального центру комплектування довідку про навчання не пізніше, ніж до 1-го жовтня кожного року. У разі несвоєчасного подання такої довідки, вважається, що особа втратила право на відстрочку.

Разом з тим студенти можуть добровільно мобілізуватися. Тобто, якщо студент виявив бажання пройти військову службу, йому потрібно з’явитися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки і написати там відповідну заяву. Після цього він отримує академічну відпустку на час проходження військової служби», – зазначає пресофіцерка Волинського обласного ТЦК та СП Уляна Кравчук.

Мобілізувати можуть студентів, які закінчили один рівень навчання, але ще не вступили на інший. До прикладу, випускники коледжів, які хочуть продовжити навчання у вишах, чи бакалаври, які щойно отримали диплом, а на магістратуру ще не вступили. В цей період, зазвичай це впродовж літа, людина не вважається студентом.

Можливість відтермінувати, або й взагалі уникнути мобілізації, схоже, зацікавила чимало військовозобов’язаних. Видання поспілкувалося із кількома студентами, які у 2022 році вступили до вишу для здобуття другої вищої освіти, аби уникнути мобілізації. На умовах анонімності вони розповіли справжню мотивацію. 

«Вирішив здобувати другу освіту, бо рідні хвилюються за те, що мене можуть мобілізувати до війська. Вони наполягли, щоб знову вступив до навчального закладу, хоча маю диплом бакалавра і магістра з відзнакою в економічній сфері. Дізнався, у який навчальний заклад можна вступити, обрав юридичну спеціальність, подав необхідні документи, у тому числі дипломи. Одразу вступив, навіть не писав нічого», – розповів Степан* із Луцька.

Чоловік каже, що з часу вступу жодного разу не був на навчанні.

«Іспити якось самі здаються. Я не казав нікому у виші, чому вступаю, але думаю там і так всі розуміють. Ніколи не мав цілі уникати призову. Зробив це заради рідних. До того ж, я тут теж якусь користь приношу: непогано заробляю, тому маю можливість донатити на ЗСУ. Якщо мені вручать повістку, то пройду комісію і піду служити», – додає Степан.

Лучанин Георгій* розповів, що цього літа вступив уже на третю вищу освіту, оскільки навчання для здобуття другої завершується взимку.

«Так, я вступив до політеху на спеціальність, яка мені потрібна для роботи, але називати її не буду. Так, пішов вчитися, щоб не йти воювати. Я для війни не маю здоров’я, а для ВЛК – робокоп. Але це насправді не так. Я заробляю гроші і доначу, і почав робити це задовго до повномасштабного вторгнення. Навчання в мене закінчується взимку, а до цього часу не думаю, що війна закінчиться. Тому і цього року вступив вже на третю освіту. Це дозволяє наше законодавство», – зазначив Георгій.

Кількість бажаючих вчитися зросла на третину

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у 2022 році до 30 волинських вишів та професійних навчальних закладів вступило на понад третину абітурієнтів більше, ніж у 2021-му, і аж на 40% більше, ніж у 2020-му. Загалом – майже 14,2 тисячі осіб.

Якщо до 2021 року співвідношення жінок та чоловіків серед студентства на Волині трималося на рівні 54% проти 46%, то у 2022 ситуація стала дзеркально протилежною: частка чоловіків серед усіх вступників зросла на 10%. Аномальне зростання відбулося не у всіх вікових групах, а саме серед чоловіків від 23 років.

Наприклад, якщо у 2021-му до вищих навчальних закладів Волині вступило 230 чоловіків віком 23-30 років, то у 2022-му – 1221 особа. Чоловіків віком 31-40 років в рік перед повномасштабним вторгненням Росії вступило 153, а під час першої вступної кампанії після нього – усемеро більше – 1084. У понад п’ять разів зросла і кількість студентів за 40: із 86 до 471.

Серед 10 волинських вишів, до яких зарахували найбільше спудеїв у 2022-му, у чотирьох частка вступників-чоловіків зросла від 7 до 22%. У Луцькому національному технічному університеті у 2020-2021 роках співвідношення жінок та чоловіків серед вступників трималося на рівні 33% проти 67%. Тоді як у 2022 частка чоловіків виросла до 74%. 

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки до повномасштабної війни серед вступників натомість переважали жінки: 70% на 30%. У 2022 році ситуація змінилася: 61% на 39%.

Суттєво змінилися пропорції вступників і в Академії рекреаційних технологій і права. Ще у 2020 році сюди вступало 44% жінок та 56% чоловіків, а у 2022 – лише 20% – жінки та 80% – чоловіки.

Ще більш кардинально змінилася ситуація у Рожищенському фаховому коледжі Львівського національного університету ветеринарної медицина та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Три роки тому сюди вступало 42% чоловіків, а в 2022 році їх уже 74%. 

«Освітнє укриття»: які волинські виші у 2022 році зарахували найбільше вступників-чоловіків старших 23-х років

Кількісно у 2022 році найбільш популярним серед волинських закладів вищої і фахової передвищої освіти серед чоловіків віком від 23 років став Луцький національний технічний університет. Торік тут додалося 1211 таких студентів – майже 44% усіх торішніх «вікових» новоспечених спудеїв-чоловіків на Волині. Це майже увосьмеро більше, ніж прийняв виш таких за рік до того.

Почесне друге місце – за ВНУ імені Лесі Українки. Студентські мантії тут одягнули 734 таких чоловіки. Це вшестеро більше, ніж у 2021-му.

226 таких студентів нині здобувають освіту в Академії рекреаційних технологій і права. По сотні «вікових» спудеїв додалося у Шацькому лісовому коледжі ім. В.В. Сулька, Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна», Луцькому фаховому коледжі рекреаційних технологій і права, Волинському фаховому коледжі НУХТ.

В окремих закладах, до слова, спостерігалося безпрецедентне зростання таких вступників. Наприклад, у Рожищенському фаховому коледжі Львівського національного університету ветеринарної медицина та біотехнологій імені С. З. Гжицького у 2020-2021 роках був лише один вступник-чоловік старший 23 років, а у 2022 році їх аж 34.

«Якщо держава надала можливість людям вчитися, ми ж не можемо заборонити, – каже директор Рожищенського фахового коледжу Олександр Давидюк. – Ми нічого не порушили. Ми прийняли всіх абітурієнтів, які до нас звернулися, подали належні документи. Відмовити в цьому я не мав права. Значить люди хочуть вчитися».

Щодо успішності «вікових» студентів директор коледжу каже, що вони мають право відрахувати тих, хто не відвідує заняття.

«Є різні студенти і різна успішність, як серед старших, так і серед молодших. Ці старші студенти більше розуміють, що навчатися потрібно. Ходять, тому що при пропуску більше, ніж 25% занять ми студентів відраховуємо. Минулого року відрахували двох студентів», – переконує Олександр Давидюк. 

Посадовець додає, що цієї вступної кампанії до закладу також вступали старші чоловіки. Однак, вступна кампанія ще триває, тож кінцеві її результати зможемо проаналізувати згодом.

Схожа ситуація і у Волинському інституті імені В’ячеслава Липинського Міжрегіональної академії управління персоналом.

«Так, звісно спостерігається тенденція щодо збільшення чоловіків серед здобувачів освіти. Це зумовлено нинішнім часом. Ситуація в країні, вона теж впливає. Але зараз така тенденція спостерігається по всім вищим навчальним закладам, – каже заступниця директора з науково-методичної роботи Волинського інституту імені В’ячеслава Липинського Елеонора Кадебська. – На бакалавраті більше в нас таки «дітей». А про тих чоловіків, що ви саме цікавитесь, старших 23 років, це магістратура, як правило. Це люди, яким необхідний ступінь магістра для роботи. А вони мають лише дипломи спеціалістів».

У закладі запевняють, що такі студенти ходять на навчання і виконують навчальний план.

«З приводу відвідування. Так, студенти платять за навчання, відповідно, хочуть отримувати освітні послуги. Вони ходять на навчання, виконують навчальний план. Інститут працює в дві зміни. Це, як правило, стосується магістрів, які і працюють, і навчаються. Вони мають можливість навчатися в другу зміну. Коли студент на роботі, приносить довідку, що він працює за фахом, і, відповідно, він може не відвідувати лекційні заняття, але це не звільняє його від практичних, тому вони мусять тут відпрацьовувати те, що мають», – додає Елеонора Кадебська.

У Волинському інституті імені В’ячеслава Липинського не найдешевше навчання – в середньому 25-30 тисяч гривень на рік. Тим не менше, тут кажуть, що під час вступної кампанії 2023 року описані тенденції збереглися.

«Якщо брати у порівнянні з минулим роком, то в нас кількість студентів зросла, але щодо відсотка чоловіків, то він не змінився. Основна частина вступної кампанії вже закінчена. Але буде додаткова в жовтні.

Найпопулярніші спеціальності у нас: менеджмент, як правило, обирають студенти, які йдуть в бізнес, бо їм потрібно управління бізнесом. Також великий попит на правничу спеціальність, особливо на магістратуру, оскільки вона в нас акредитована», – кажуть у представництві МАУП.

Разом з тим, в інституті відзначають, що близько десяти студентів впродовж року залишили навчання і пішли воювати.

Що кажуть здобувачі другої, третьої і четвертої освіти

Видання проаналізувало списки «вікових» вступників до найбільших волинських вишів у 2022 році і знайшло там, в тому числі, нинішніх і колишніх політиків, бізнесменів. Деякі з них під час повномасштабної війни вирішили освоїти науки, про які давно мріяли, відкрили у собі нові грані і, навіть, вирішили кардинально змінити фах.

Так, наприклад, депутат Луцької міської ради у 2011-2015 роках 48-річний Олександр Плісецький торік знову став студентом. Він – власник кількох компаній, керівник благодійного фонду «Краплина життя». А невдовзі стане ще й магістром з практичної психології у ВНУ імені Лесі Українки.

«Я зараз навчаюсь у сфері психології, а також цьогоріч подав документи на фінанси. Психологія – це моє особисте захоплення, а фінанси потрібні для роботи, бо я – приватний підприємець. Перша моя освіта – менеджмент, але мені завжди не вистачало знань саме у фінансовій сфері.

Психологію закінчую в цьому році, мені залишилося тільки захиститись. Я давно цікавився цією наукою, пройшов навіть військову психологію. Не хочу сказати, що все кину і стану психологом, але не виключаю, що після здобуття магістра у цій сфері, можливо буду вивчати якийсь вузький профіль, наприклад когнітивно-поведінкову терапію. Пішов на денну форму, бо психології заочної не було. Я був одним з небагатьох студентів, який відвідував фактично всі пари. Завдяки бізнесу маю таку можливість», – розповів чоловік у коментарі виданню.  

На магістратуру зі спеціальності «Міжнародна інформація та суспільні комунікації» денної форми навчання у тому ж виші вступив торік 44-річний депутат Рожищенської міської ради Роман Патлашинський. Він – чоловік співвласниці будівельної компанії «Луцьксантехмонтаж №536» Ірини Патлашинської, тож можливо луцькі будівельники планують виходити на міжнародний рівень?

«Для того, щоб в нас були дозволи певні, мені потрібно ще цю освіту зробити…» – обмежився коротким поясненням Роман Патлашинський.  

39-річний лучанин Віталій Ляцевич кілька разів намагався стати депутатом різних органів місцевого самоврядування на Волині від різних політичних сил. Є співвласником фірм, яким належить мережа торгових точок «Coffee & Gelato». Нині – студент ЛНТУ, вивчає публічне управління та адміністрування.

«Я займаюсь підприємницькою діяльністю, зараз працює торгова марка «Coffee & Gelato». З перших днів війни ми з колегами-підприємцями об’єдналися, щоб допомагати військовим. Спочатку це був різний одяг, зараз вже доставляємо і оптику, і дрони. Тоді зрозумів, що треба заробляти більше. Втім, для цього необхідні якісь знання. Є непогана практика, але хотілося б, щоб і теорія була, – розповів Віталій Ляцевич. – Якось зустрівся з ректоркою ЛНТУ, пані Іриною, попросив поради й вона запросила мене здобувати другу вищу освіту. Ця ідея зацікавила, бо там хороші викладачі.

На парах надають теоретичні знання, які можна впровадити в бізнес. До того ж давно хотів здобути другу вищу освіту, тому що перша – соціально-технологічна географія – не надто підходить моїй сфері діяльності. Також хочу зауважити, що вже є проєкт закону, згідно з яким чоловіків, які здобувають другу вищу освіту будуть забирати на війну. Можливо є люди, які хочуть відкосити, але це не моя історія». 

Віцепрезидент Волинської торгово-промислової палати Віталій Киричук з минулого року здобуває ступінь магістра з міжнародних економічних відносин.

«Перша освіта в мене з іноземних мов, друга – економічна, а третю здобуваю зараз. Це – міжнародні відносини. Мені вона потрібна для роботи. Це не пов’язане з війною. Міжнародні відносини. Робота в торгово-промисловій палаті передбачає міжнародні відносини. В мене підписаний договір про дуальну форму освіти з вишом і я встигаю відвідувати пари», – зазначив він в коментарі. 

Ще ряд місцевих бізнесменів, до яких телефонували журналісти, аби дізнатися мотивацію вступу на навчання, зіслалися на зайнятість, відмовилися коментувати, або просто кинули слухавку після перших же запитань. 

Яка вигода вишам?

Природно, що всі навчальні заклади зацікавлені у збільшенні кількості студентів. Адже фінансування вищої освіти здебільшого відбувається двома шляхами: частину покриває держава (так зване державне замовлення), а частину – коштом самих спудеїв. 

Ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось каже, що у них кількість студентів зростає щороку. 

«Війна на це не сильно вплинула. Звичайно, що це впливає на економічний стан університету. Будь-який університет зацікавлений у збільшенні кількості студентів. Але це за умови оптимальної плати, – каже Анатолій Цьось. – Важливо, щоб вартість навчання покривала витрати. Тому міністерство постійно наполягає на індикативній ціні на навчання. І дуже важливо не занижувати її для платників за рахунок збільшення контингенту. В нашому університеті ціна не низька. Тому в нас і не багато старших студентів, які обирають виші з нижчою ціною, де вони формально нібито вчаться».

А от у Рожищенському фаховому коледжі вважають, що вигоди від напливу абітурієнтів мало.

«Якщо й маємо якусь вигоду, то дуже малу, – переконує директор Рожищенського фахового коледжу Олександр Давидюк. – Тому що чим більше у нас контрактників, тим більше педагогічних ставок зі спецфонду. Спецфонд наповнюється саме цими грішми контрактників. Але якщо хтось думає, що всі вони лишаються в коледжі, то це не так: 75% із них йде на заробітну плату викладачів. Окремих груп, щоб вчилися лише контрактники, немає. Вони навчаються разом з іншими студентами. Але при нарахуванні заробітної плати, якщо в групі, наприклад, 20 осіб, з яких 15 державних місць, а 5 контрактників, то 25% зарплати викладача платиться зі спецфонду». 

Судячи із фінансових звітів за 2022 рік двох найбільших державних вишів Волині (ВНУ ім. Лесі Українки та ЛНТУ), їхні доходи від надання послуг, себто оплати за навчання, торік відчутно зросли. У першого – на понад 20% у порівнянні з 2021 роком, у другого – на майже 20%. Частково це можна пояснити і зростанням вартості навчання, але свою роль зіграли і нові контрактники. 

Разом з тим, у звіт за 2022 рік потрапило лише кілька місяців нового навчального року, більш точну картину побачимо вже у звіті за 2023 рік.

Скоро все може змінитися

Днями у Верховній Раді член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник Президента у Верховній Раді Федір Веніславський зареєстрував законопроєкт, яким пропонується внести зміни у закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Основні зміни стосуються саме осіб, які навчаються. Абзаци 3 та 4 частини 2 статті 23 цього закону хочуть викласти в такій редакції: «призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною або дуальною формами здобуття освіти здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній Законом України «Про освіту», якщо навчання було розпочато не пізніше року досягнення здобувачем освіти 30-річного віку, а також докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти».

У разі прийняття цього законопроєкту, студенти віком від 30 років можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. На Волині у 2022 році до вишів таких вступило близько 1,5 тисячі чоловіків. Зі слів керівництва закладів, приблизно така ж тенденція зберігається і під час вступної кампанії 2023 року.

Якщо у Верховній Раді не застосують пришвидшену процедуру для розгляду і прийняття цього законопроєкту, то за звичайних обставин його прийняття і підписання Президентом України можна очікувати не раніше, ніж за два місяці.

Читайте також: 

• Не прийшов у військкомат, бо пас корів: як покарали ухилянта з Волині
• Мобілізація 2023: кого з ухилянтів відправлять до в'язниці
• Мобілізація студентів: кого вона торкнеться і що кажуть експерти