«Ми не полишені»: священник з Луцька про Стрітення, свічку і світло віри в час війни
Свято Стрітення Господнього в християнській традиції завжди сприймається як глибока духовна подія — зустріч людини з Богом, світла з темрявою, надії з очікуванням. У час війни це свято для багатьох українців набуває особливого змісту.
Про символіку Стрітення, значення стрітенської свічки, народні традиції та головне послання цього дня журналістам ВСН розповів отець Андрій Гайдай, священник з Луцька.
— Що символізує Стрітення Господнє в християнській традиції і чому його називали «зустріччю»?
— Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів, зустріч людства з Христом. У цій події Церква бачила підтвердження того, що Бог не залишив людину саму. Це була зустріч надії, віри й обітниці спасіння, яка здійснилася у Христі.
— Яке значення мають постаті праведних Симеона і Анни в євангельській історії Стрітення?
— Праведний Симеон уособлює витривале очікування і довіру до Бога. Він проживає довге життя, очікуючи здійснення Божої обітниці, і зрештою зустрічає Христа. Пророчиця Анна стає свідком цієї події й символом вірності Богові. Їхні постаті навчають терпеливості, надії та духовної стійкості.
— Чому в цей день у храмах освячують свічки та яку духовну символіку вони несуть?
— Освячення свічок є знаком Христа як Світла світу. Свічка символізує світло віри, яке проганяє темряву гріха, страху і зневіри. Вона також нагадує про покликання кожного християнина бути світлом для інших.
— Як правильно християнам слід використовувати стрітенську свічку в повсякденному житті?
— Свічку використовують не як оберіг чи талісман, а як супровід молитви. Її запалюють у моменти небезпеки, у важкі життєві обставини, під час грози або коли немає світла, поєднуючи це зі щирою молитвою. Зберігають стрітенську свічку в молитовному куточку, біля ікон, із благоговінням.
— Які народні традиції, пов’язані зі Стрітенням, узгоджувалися з церковним вченням, а які були радше фольклором?
— Народні спостереження за природою, якщо вони не суперечать духові Євангелія, Церква сприймає спокійно. Водночас сліпе поклоніння обрядам без молитви і без Христа вважається марновірством, від якого Церква застерігає.
— Часто говорили, що на Стрітення «зустрічалися зима і весна». Чи має це духовний сенс?
— Це трактування має радше символічний і поетичний характер. Воно відображає народні спостереження, але не означає буквальної зміни пори року. Духовний сенс полягає не в погоді, а в тому, що світло поступово перемагає темряву.
— Яке послання свята Стрітення є особливо актуальним для українців у час війни?
— Стрітення нагадує про витривалість і надію. Приклад праведного Симеона вчить не зневірюватися навіть тоді, коли випробування тривають довго. Це свято підкреслює, що світло Христове сильніше за будь-яку темряву, а єдність і віра допомагають вистояти.
— Як Стрітення допомагає людині переосмислити власну зустріч із Богом?
— Це свято спонукає людину замислитися над тим, чи справді вона зустрічає Бога у своєму житті. Воно нагадує, що віра — це не лише обряд, а жива взаємодія з Господом, яка змінює серце і спосіб життя.
— Що б ви радили батькам і молоді зробити цього дня, аби свято не зводилося лише до обрядовості?
— Батькам варто передавати дітям живу віру, привчати їх до молитви і храму змалечку. Молоді — не обмежуватися зовнішніми традиціями, а шукати особистої зустрічі з Богом і жити християнськими цінностями щодня.
— З якою молитвою або внутрішнім наміром варто приходити до храму на Стрітення?
— До храму приходять із подякою, покаянням і щирою молитвою. Особливе значення мають слова старця Симеона «Нині відпускаєш раба Твого, Владико», а також молитви за воїнів, за мир і за український народ.
Читайте також:
- У Луцьку продають стрітенські свічки: з чого роблять та скільки коштують
- У Луцьку рекомендували до почесного звання багатодітну матір
- Лучани об’єдналися в «Ланцюг Єднання» до Дня Соборності України. Фоторепортаж