Тато воює, а доньки волонтерять: історія сім'ї з Волині
Голова сім'ї з Бихова Любешівської громади Сергій Литвинчук боронить Україну у складі 14 окремої механізованої бригади, а його доньки від самого початку повномасштабного вторгнення росії долучаються до підтримки ЗСУ, роблячи окопні свічки та розпалювачі.
Працюють із ними й інші волонтерки, - пишуть на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».
Уже й не злічити, скільки таких необхідних на фронті виробів виготовили Валерія і Владислава. Постійно їм у поміч стають подруги – Зоряна, Іванна та Наталія Чубарики. Тож п’ятеро дівчат уже створили, можна сказати, справжню майстерню з виготовлення окопних свічок та розпалювачів. Бо ж часто гуртуються і займаються таким волонтерством. Ось, наприклад, лише за два останні тижні зробили понад 2 тисячі розпалювачів та 500 окопних свічок.
«Уже все і роздали. Бо ж хлопцям вони дуже треба на фронті», – каже мама дівчат Оксана Василівна. Зокрема, розпалювачі відправляли для голови сімейства Сергія Литвинчука, котрий боронить Україну у складі 14 окремої механізованої бригади, а також для односельчанина Івана Якимчика із «сотки». Посилку з цими засобами, солодощами та іншими необхідними речами вже отримали і побратими двоюрідного брата дівчат Руслана Литвинчука, котрий загинув 4 травня цього року.
Тобто роботи волонтеркам вистачає. Але, каже Оксана Литвинчук, самим нічого їм не вдалося би. Адже головне – є підтримка односельчан, небайдужих людей, котрі допомагають у реалізації таких хороших справ.Бихівчани та й жителі інших населених пунктів надають приносять порожні баночки, долучаються і фінансово. А постійними меценатами є учні та вчителі місцевого ліцею. Ось і нещодавно на придбання парафіну школа дала 8700 гривень. Ще 2 тисячі принесли із місцевої церкви.
«Ми робимо свічки із шишок, то так менше йде парафіну і вони не так коптять. Але все одно матеріалу потрібно багато. А парафін недешевий. Тому щиро дякуємо всім, хто нам допомагає. Окрема величезна вдячність за постійну підтримку – нашій школі села Бихів. Такими маленьким кроками ми всі гуртом наближаємо Перемогу, щоби всі наші воїни живими й здоровими повернулися додому, до своїх рідних», – дякує небайдужим односельцям Оксана Литвинчук.
Наталія Муха.
Фото з архіву Литвинчуків.
Читайте також:
- Прорахував дії ворога й завчасно організував засідку: захисника з Луцького району нагородили орденом
- Дружині сказали, що загинув, але вона не повірила: волинянин дивом вижив на фронті, а нині бореться за життя вдома
- «Вона вперто і принципово вирішила, що ми будемо разом»: історія кохання подружжя артилеристів з волинської бригади