Тричі був поранений, але після лікування одразу повертався на війну: історія журналіста, який служить у волинській бригаді

«Бо там мої хлопці. Я потрібен їм, а вони – мені!»  – каже військовий Сергій

Сергій закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Пригадує, що крайнім його редакційним завданням було описати події, що відбувалися на Майдані у Києві.

«Інколи жартую, що пішов знімати сюжет, і дотепер його знімаю. Там, на Майдані, я відчув надзвичайну атмосферу підтримки та допомоги. Тисячі згуртувалися заради однієї мети – нашої Великої Перемоги, яку ми виборюємо й нині…»

У 2014 році Сергій вступив у добровольчий батальйон ОУН, а пізніше перевівся у ЗСУ, – пише Слово правди.

Розпочинав свій бойовий шлях у Пісках на Донеччині, де отримав перший бойовий досвід, де були перші здобутки і, на жаль, перші втрати. Тоді здавалося, що гіршого годі й уявити. Але у лютому 2022 року все змінилося… Розпочалося повномасштабне вторгнення Московії в Україну.

Нині Сергій вже командир підрозділу й переконаний, що його побратими справді героїчні люди, які стримують шалену навалу окупантів, нищать їх десятками. Це дається неймовірними зусиллями, але коли ти віриш у те, що робиш, сили знаходяться.

Три рази був поранений, але після лікування одразу повертався в свій підрозділ: «Бо там мої хлопці. Я потрібен їм, а вони – мені!»

Як командир підрозділу велику увагу приділяє навченості тих бійців, які нещодавно прийшли в підрозділ: вогнева, інженерна та медична підготовка, тактика, тактична медицина. Адже переконаний, що в бій повинен іти навчений солдат.

«Ціную кожного свого побратима, – каже Журналіст. – Знаю наскільки інколи важко морально, тому намагаюся придивлятися до кожного: який у нього настрій, що його турбує. Якщо бачу, що якісь негаразди, намагаюся заспокоїти, поговорити. Це важливо».

Сам Сергій знаходить розраду в книжках, при найменшій можливості читає.

«Книжка відволікає, надихає. Хоча коли став командиром підрозділу, то вподобання в літературі дещо змінилися, – жартує Журналіст. – Нині ж надаю  перевагу керівним документам, статутам. Якщо ж серйозно, то я зовсім по-іншому став оцінювати своїх колишніх командирів. Тепер я знаю, яка це важка і вкрай відповідальна посада – командир підрозділу. Вдячний їм за досвід, науку й поради».

А поки Журналіст продовжує зі своїм підрозділом виконувати своє редакційне завдання під назвою «Перемога»!

Читайте також:

Можливо зацікавить

День народження, Волинь

25 серпня: хто з волинян святкує День народження

Чи можна знятися з розшуку в «Резерв+» без візиту до ТЦК

Чи можна знятися з розшуку в «Резерв+» без візиту до ТЦК

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»
історії війни

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

З перших днів вторгнення став на захист України: на Волині прощатимуться з Героєм Миколою Сливкою

З перших днів вторгнення став на захист України: на Волині прощатимуться з Героєм Миколою Сливкою

Чоловік видавав себе за ветерана та погрожував перехожим: деталі інциденту в Луцьку

Чоловік видавав себе за ветерана та погрожував перехожим: деталі інциденту в Луцьку

Під час наступу потрапив у засідку: Герою з Волині навіки 34

Під час наступу потрапив у засідку: Герою з Волині навіки 34

Пісня волинянина YAKTAK прозвучить у фільмі про удари по Кримському мосту та спецоперацію «Павутина»

Пісня волинянина YAKTAK прозвучить у фільмі про удари по Кримському мосту та спецоперацію «Павутина»

«Мамо, війна, бережіть себе»: історія воїна Назарія Войтюка з Волині, нагородженого відзнакою «За поранення»
фото

«Мамо, війна, бережіть себе»: історія воїна Назарія Войтюка з Волині, нагородженого відзнакою «За поранення»

За результатами ДНК підтвердили загибель воїна – уродженця Волині Віталія Димарчука

За результатами ДНК підтвердили загибель воїна – уродженця Волині Віталія Димарчука