Місце, де дітям світить «Сонечко»: репортаж із навчально-реабілітаційного центру у Ківерцях

У місті Ківерці вже понад десять років працює відокремлене дошкільне відділення Крупівського навчально-реабілітаційного центру — «Сонечко». Про діяльність закладу журналістам ВСН розповіла вихователь-методист Світлана Приймак.

Кожен день тут починається з посмішки і доброго слова. У «Сонечку» працюють люди, які не зважають на складнощі — вони вчать дітей говорити, малювати, дружити і просто бути щасливими. Саме звідси починається шлях до самостійного життя.

«Сонечко» це відокремлене дошкільне відділення Крупівського навчально-реабілітаційного центру. Раніше «Сонечко» функціонував як дитячий будинок, але після його розформування у 2010 році заклад перетворили на структурний підрозділ реабілітаційного центру.

Відтоді головною метою установи став розвиток і соціалізація дітей з особливими освітніми потребами.

Нині заклад розрахований на 60 дітей. Зараз у центрі перебуває 59 вихованців, і є черга. Проте, пріоритет надають дітям за висновками ІРЦ, які потрапляють до закладу з різних територіальних громад області, адже «Сонечко» підпорядковується обласному управлінню освіти.

Із 59 вихованців 38 діток мають інвалідність, а 26 проживають на пансіоні. У центрі залишалися діти, які приїжджали з віддалених населених пунктів або мали медичні обмеження щодо тривалих поїздок. 

«До нас приїжджають дітки, наприклад, із Камінь-Каширської територіальної громади. Часто немає прямого сполучення з населеним пунктом, або ж лікарі не рекомендують дитині перебувати в дорозі понад годину.

Тому такі дітки зазвичай залишалися у нас. Так само мають змогу лишатися, якщо несприятливі погодні умови», — розповіла Світлана Приймак.

Для діток створено п’ять груп: дві — для дітей із мовленнєвими порушеннями, три — для дітей з інтелектуальними порушеннями.

Окрема увага приділяється дітям, позбавленим батьківського піклування. В теперішніх умовах, держава робить акцент на тому, щоб кожна дитина мала родину, тому фахівці центру тісно співпрацюють із соціальними службами.

Минулого року троє з чотирьох таких дітей знайшли опікунів, ще одна дитина залишається під наглядом і чекає на свою сім’ю.

У «Сонечку» велике значення надають безпеці та розвитку дітей. Центр має два укриття на випадок повітряних тривог, розраховані на всіх дітей і персонал. Медичне обслуговування забезпечують лікар-педіатр і медсестри, які працюють цілодобово.

Кожній дитині складають індивідуальний план розвитку після адаптаційного періоду та обстеження командою фахівців: дефектологів, логопедів, психологів і музичних керівників. Програма включає корекційно-розвиткові заняття, а прогрес дітей регулярно оцінюють на консиліумах.

«За потреби, якщо в дитини є прогрес, або ж навпаки регрес, ми міняємо курс навчання для неї. Але можу запевнити, що частіше ми міняємо  при прогресі».

Великою гордістю для центру стала випускниця Настя. «Весною випускалася Настуня. Це була дуже важка дитина, але мама виконувала абсолютно все, що ми їй рекомендували — і така дитина пішла в нормальний клас. Вони брали участь у всеукраїнському конкурсі й посіли перше місце. Це наша гордість», — розповіла пані Світлана.

Попри результати, яких досягає колектив, у центрі відчувається нестача ресурсів. Є потреби, які потрібно вирішувати, але власних коштів не вистачає, тому багато запланованого відкладають на невизначений термін.

«Заклад перебуває на державному забезпеченні, але, на превеликий жаль, кошти ми отримуємо лише на захищені статті — це видатки на дітей, які перебувають у нас на повному державному утриманні, а також заробітна плата педагогів.

Усе інше — завдяки добрим, небайдужим людям. Дехто відгукується, допомагає чим може. Ми вдячні кожному. Є навіть такі люди, які не хочуть розголосу, особливо з бізнесу — приходять, телефонують і просто кажуть: “Ми хочемо допомогти”.

Так, наприклад, цього року за підтримки Андрія Разумовського та В’ячеслава Разумовського нам вдалося облаштувати чудовий кабінет дефектолога — вони повністю забезпечили всі необхідні матеріали».

«Сонечко» продовжує розвиватися. Тут працює повноцінний штат фахівців, створене безпечне й турботливе середовище, у якому діти відчувають підтримку та любов.

Саме завдяки цим людям — вихователям, педагогам, лікарям, небайдужим людям — малеча щодня робить кроки назустріч своєму майбутньому.

Читайте також:

• «Для мене основне, щоб мої вихованці росли людяними»: педагогиня з Луцька Наталія Хомяк про своє покликання
• 68 років вчителювання на двох: історія мами і доньки з Волині
• Майстриня з Волині вишиває і в'яже різноманітний одяг