Церковне свято Ярослава Мудрого: що не можна робити у цей день

Про заборони та прикмети дня, що відзначають у православній церкві, пише Уніан.

Князь Ярослав народився 983/985 року (за різними джерелами). Він був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира Великого. У 988 році, коли Володимир хрестив Русь, Ярослава і його братів також хрестили. Ярослав отримав у хрещенні ім'я Георгій (Юрій) - на честь святого великомученика Юрія Побідоносця.

За часів свого правління Ярослав Мудрий продовжив розпочату батьком розбудову Київської держави, і вона за Ярослава набула справжнього розквіту. Ось деякі з досягнень великого князя:

Ярослав Мудрий першим склав збірник законів на Русі, який складався з 18 статей. У цих законах було виявлено повагу до життя людини, прийняті раніше тілесні покарання і страту замінили на грошові штрафи та інші легкі покарання.

Князь Ярослав засновував школи при храмах, а також дбав про виховання духовенства. У Києві та в інших містах відкрили книжкові майстерні, де переписували священні та богослужбові книги, трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Також князь заснував першу в державі бібліотеку на території Софійського собору - у ній містилося понад 950 томів і вона мала власну книгописну майстерню.

Ярослав Мудрий завершив будівництво унікального храму Святої Софії, саме місто за правління князя розвивалося дуже стрімко і стало одним із найбільших міст тогочасної Європи, наприклад, тільки в Києві налічувалося близько 400 храмів.

Благовірний князь наполягав на визнанні святими княгині Ольги, Федора та Івана, вшановував як святих свого батька Володимира та братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.

Князь Ярослав мав неабиякий авторитет і його можна сміливо назвати тестем Європи - його діти та онуки одружилися з багатьма поважними королівськими родинами Європи. Сам князь був одружений зі шведською принцесою Інгігердою (Іриною у хрещенні). Київська держава поріднилася через династичні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною, Німеччиною.

Щоб уникнути братовбивчої війни за престол після його смерті, Ярослав склав заповіт дітям: "Ось я відходжу зі світу цього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви брати від одного батька й однієї матері. І якщо будете ви в любові між собою, то і Бог буде в вас, і підкорить Він вам супротивників під вами, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, в чварах сварячись, то і самі загинете, і землю батьків своїх і дідів погубите, що вони придбали її працею великою..."

Помер благовірний князь у Вишгороді 1054 року. Поховали Ярослава в саркофазі в Софії Київській. У 1930-х роках мощі князя було вилучено й описано, їхню долю досі не вирішено.

2008 року князя Ярослава канонізували, а 2016 року освятили на його честь престол храму Малої Софії - колишнього трапезного храму Софійської церкви.

Про що говорять прикмети на 20 лютого

У народному календарі 20 лютого - свято Лев Катальщик. Прикмети дня говорять про погоду:

• ворони купаються в калюжах - чекай на тепло;
• весна настала рання - найближчими тижнями може різко похолодати;
• випав сніг і так і не розтанув - може бути неврожай;
• сніг із дощем іде - бути повені.

За старих часів цього дня прощалися із зимою і востаннє каталися з гір на санчатах - звідси і назва свята. Існувала прикмета, що чим далі віднесуть тебе санки, тим щасливішим і здоровішим будеш.

Що не можна робити 20 лютого

Серед заборон, що сьогодні не можна робити - лаятися, сперечатися, особливо з рідними, заздрити. 

За народними прикметами цього дня потрібно постаратися не захворіти - довго доведеться одужувати, не слід планувати нові справи і давати обіцянки - буде важко виконати.

Що можна робити 20 лютого

До благовірного князя Ярослава звертаються з проханнями молити Бога за нас і нашу державу, просять додати розуму в непевні часи, зміцнити віру, зцілити тіло й дух.

У народі головним звичаєм дня вважається приготування круглих коржів-колобків. Цю випічку готують з особливим задумом - щоб усе «котилося на щастя». 

20 лютого - іменини сьогодні

Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Антон, Василь, Давид, Іван, Лев, Лука, Микола, Сергій, Федір, Пилип, Ярослав.

Читайте також:

• «Деякі люди пішли з нашої парафії, коли почули Євангеліє українською», - настоятель храму з Луцька, який приєднався до ПЦУ. Відео
• «Ми в Україні, тому богослужіння мають бути українською. Крапка»: настоятель унікальної церкви на Волині. Відео
• 20 лютого: хто з волинян святкує День народження