У Луцьку відбулася страсна Хресна хода. Як це було

Стартувала вона об 11-й годині від Хрестовоздвиженської церкви, що на вулиці Данила Галицького. Дорогою учасники здійснили 12 зупинок, завершивши його біля кафедрального собору Святої Трійці. 

12 зупинок символізують останні події в земному житті Христа. Зупинялися учасники у місцях, котрі знаменують історичні віхи Православ’я на Волині, стійкість у вірі наших краян, їхній патріотизм. Очолив процесію митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Зокрема, зупинки (стояння) були біля пам’ятника християнському милосердю волинян, які рятували від голоду біженців у 1947 році (територія храму Воздвиження хреста Господнього); на місці майбутньої каплиці Волинської ікони Божої Матері (біля Луцького міськрайонного суду); на місці, де постане церква «Небесної сотні» (вул. П’ятницька гірка); на перехресті вулиць Кривий вал та Лесі Українки; на Театральному майдані перед фотостендом загиблих бійців.

Під час хресного ходу молилися за нашу Батьківщину та її воїнів, за полонених, за припинення війни, ворожнечі, неправди, за благословення Боже для Волинського краю, за місто Луцьк і його мешканців, біженців, за здоров’я хворих, за тих, хто ненавидить і хто любить нас тощо.

До слова, у цей час розпорядженням міського голови призупинили рух транспорту на кількох вулицях. Мова йде про вулицю Данила Галицького, майдан Братній міст, вулицю Лесі Українки та Градний Узвіз. 

Як розповідає прессекретар Волинської єпархії Православної Церкви України та священник кафедрального собору Святої Трійці Віталій Собко, церква з давніх давен проводила різні богослужіння, щоб належно вшанувати Христові страсті. 

Наприклад, православна церква у цей день проводить особливі богослужіння, коли не відпраляється Божественна літургія, але відбуваються інші молитви на спомин про Христові страсті.

«У нас на Волині виробилася така традиція проведення страсного ходу. Можна сказати, що це гібрид тих традицій, які були на Заході в католицькій церкві і в православній. Виробився чин, щоб максимально відобразити ті події, які відбувалися під час хресної ходи Христа Спасителя. Це показується в тому, що предстоятель, який очолює богослужіння - у нас це митрополит Михаїл - несе хрест. Цим він символізує те, як Ісус Христос ніс свій на Голгофу, де його було розіп’ято», - пояснює він. 

Люди, що супроводжують, каже, символізують тих небагатьох, які підтримали Ісуса Христа на цьому шляху, які співстраждали йому, плакали. 

«Звичайно, це відображається і у наш час. І сьогодні небагато людей йшло за хрестом і несли його. По шляху, який ми пройшли, багато людей зупинялися, дивилися, що відбувається, хтось проходив, хтось сміявся, хтось помолився коротко і пішов далі. Все, як і в часи Ісуса Христа. 

Нічого не змінюється: людина, яка була, така і є. Технології змінюються, історичні обставини теж, а яка людина є і яке її ставлення до Бога, таке ж і зараз», - продовжує Собко. 

Він зауважує, що є небагато людей, які співстраждають Спасителю на його хресній дорозі і вшановують страсті Христові.  Більшість розділяють воскресіння, коли можна втішатися, святкувати, аніж коли Великий піст чи Страсний тиждень. 

Віталій Собко додає, що під час ходи читалися не просто уривки з Євангеліє про ці події, а й особливі молитви. 

«Ми щоразу намагаємося наблизити їх до тих подій, які хвилюють наш народ, нашу країну. Цього разу це були молитви за Україну. Господь приніс в жертву своє життя за спасіння всього людства, але ми особливо сьогодні молимося, щоб він захистив нашу країну, яка потерпає від ворога. 

Ми просимо, щоб Господь допоміг в спомин про стасті Христові, щоб ця жертва була також і за Украіну, щоб можна було сподіватися, що Господь допоможе очистити від всякої нечисті нашу країну», - підкреслює він. 

Молитви, каже, були, зокрема, за наших воїнів і тих, хто далеко від своїх домівок. 

Читайте також:

• Не визнають, що їхня церква має зв’язки із ворогом: чи готові парафіяни собору на Волині перейти до ПЦУ
• У луцькому СІЗО встановили скульптуру Божої Матері
• Коли у головному соборі Луцька будуть освячувати паски. Розклад