У мистецьких школах Луцька проводять уроки арт-терапії для діток-переселенців

Ініційовані Департаментом культури Луцькоі міської ради, вони покликані дарувати позитив і урізноманітнювати дозвілля внутрішньопереміщених осіб. Уроки відвідують і дорослі, і діти. І, що цікаво, лучани — теж.

У першій музичній школі творчо-відпочинкових локацій чимало. Тут танцюють, грають, співають, декламують, дивляться мультфільми. За словами заступника Луцького міського голови Ірини Чебелюк, процес дітворі настільки припав до душі, що зі сторони і не зрозумієш, що вона пережила потужний психологічний стрес.

“Перших кілька тижнів ми поступово налагоджували кожну сферу життя для того, щоб прийняти людей, які змушені були покинути свої домівки і приїхати до нас в місто. Зрозуміло, що необхідна адаптація до спокійного життя. Звичайно, ми не можемо абсолютно бути спокійними за рідне місто, однак сподіваємося що небо над нами залишатиметься мирним і постріли тут не лунатимуть.

Для діток, які приїхали з інших міст, ми вирішили на базі наших мистецьких закладів, бібліотек, створити арт-локації. Було залучено викладацький склад та персонал бібліотек. Зараз в першій музичній школі створено безліч мистецьких локацій: образотворче мистецтво, гра на музичних інструментах, активні руханки та багато іншого”, - розповіла заступник міського голови Ірина Чебелюк.

Відволікають людей від тривожних думок і в дитячій художній школі. Тут набралася група із сорока охочих, які ходять релаксувати малюнками двічі на тиждень. Сьогодні, приміром, дітвора завершує інсталяцію “Закрите небо” — це перше, чого прагнуть ті, хто приїхав до Луцька із зони бойових дій.

Гончарство — ще одне заняття, яке допомагає дітям відволіктись від страху війни, а найдопитливіші можуть долучитись і до занять з роздумів про мистецтво.

Примітно, що психологічно оздоровитися біженці можуть не лише у Луцьку. У процесі задіяні мистецькі заклади усієї громади. Їх — понад десяток. Це школи, бібліотеки, будинки культури. Профіль занять — різний.

Скільки ще триватимуть у місті мистецькі студії — ніхто не знає. Кажуть, до перемоги! Адже нині заклади культури Луцької громади — це не лише творчість. Це й пізнання, радість, знайомство, реабілітація і переосмислення. Час, коли з маленьких українців народжуються справжні патріоти.