«У них зв’язки, а у нас – могила матері та сестри»: родина загиблої у ДТП фельдшерки з Волині вимагає справедливого покарання 

Як ідеться у вироку Маневицького районного суду Волинської області водій збив жінку, вийшов з авто, підійшов, подивився на неї і поїхав додому, - пише Буг. 

Валентина готувалася до вечора з рідними: приготувала вечерю синові, була щаслива, поспішала в гості. Це був вечір. По дорозі розмовляла з сестрою. Та в слухавці почула звук машини, і настала тиша — дзвінок обірвався.

Родина подумала, що жінка зустріла когось дорогою, але вже за 40 хвилин сестрі Наталії надійшла страшна звістка: трапилася ДТП, Валентину Величко збили на смерть. У жінки залишилося троє синів. Найменшому з них — 15 років.

Наталія кинулась до місця аварії, не могла повірити — не впізнала Валентину. Побігла до її будинку в надії, що це не вона. Пізніше впізнання відбулося за рукою, адже обличчя та тіло Валентини, за словами сестри, були понівечені.

Згідно з висновками судмедекспертизи, смерть настала від розтрощення голови та поєднаної тупої травми тіла.

За кермом автомобіля «Ford Transit», який здійснив наїзд, був 65-річний Іван В. з того ж села Гораймівка. Як ідеться у вироку Маневицького районного суду Волинської області він збив жінку, вийшов з авто, підійшов, подивився на неї і поїхав додому. Залишив авто на території помешкання, а коли до нього прийшла поліція — зізнався, що це він вчинив наїзд.

Наталія, сестра загиблої розповідає, що чоловік умисно ховав авто, навіть замінив його на інше і ним користувався. Також його родина, за словами постраждалих, розповсюджувала плітки, нібито загибла була нетверезою, що, за їхніми словами, не підтвердилося.

Чоловіка судили за статтями ч. 2 ст. 286 — порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, та ч. 1 ст. 135 — залишення людини в небезпеці.

Згідно з матеріалами справи, водій не зупинився вчасно, не врахував дорожні умови, не зреагував на пішохода, не вжив заходів для порятунку жінки, а замість цього — поїхав додому, навіть не надавши їй допомоги.

«Гроші — це ціна за життя матері?»

У суді обвинувачений просив пробачення, казав, що жалкує. За його словами, того вечора була мряка, погода не дозволяла далеко бачити, тому він їхав зі швидкістю всього 30 км/год.

На суді захист Івана В. надав низку позитивних характеристик обвинуваченого: підкреслювали його поважний вік, пенсійний статус, діагноз “рак” та участь у релігійному житті громади. До справи було додано листи-підтримки від священнослужителів та односельців, які просили врахувати «порядність» та «щире каяття» чоловіка.

Родина загиблої сприйняла це як спробу зменшити відповідальність за смертельну ДТП.

«У нього – довідка про рак, у нас – могила. Він подав листи від релігійної громади, а ми — смерть мами, яку можна було врятувати, якби просто викликав швидку. Як так можна?» — каже Наталія.

Також було зазначено — родині передали грошову допомогу: 2 000 доларів одразу після трагедії, ще 2 000 — через пошту.

Останніх грошей, наголошує сестра, вони навіть не бачили. А перші 2 тисячі доларів «так і лежать, де їх запхали».

«Хіба це ціна життя? Мати трьох дітей. Людина, яка всім допомагала. Діти залишилися сиротами. Найменшому — 15. А йому — три роки “умовно з каяттям”?»

Крім того, каже жінка, на початку справи через захисників водія засідання постійно переносили. «Не тому, що треба було швидко зробити папірець із діагнозом “рак”?»

Покарання, що викликає обурення в сім’ї загиблої

Суд визнав Івана В. винним за двома статтями Кримінального кодексу України — порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть людини (ч.2 ст. 286), та залишення потерпілої без допомоги (ч.1 ст. 135).

Вирок — 3 роки і 6 місяців позбавлення волі з додатковим покаранням у вигляді заборони керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Однак реальне покарання виявилося, на думку родичів, значно м’якшим, ніж це виглядає на папері.

Суд зарахував період цілодобового домашнього арешту за формулою: три дні під арештом вдома дорівнюють одному дню у в’язниці. Тобто частину терміну обвинувачений уже «відбув» у комфортних умовах власного будинку.

Це рішення стало одним із найболючіших для родини загиблої Валентини. Рідні вважають вирок несправедливим і надто м’яким, з огляду на тяжкість скоєного: водій залишив місце аварії, не викликав швидку, не надав допомогу. У перші дні, за словами рідних, родина стикнулась із плітками, тиском, а також — з намаганнями «залагодити» справу грошима.

«Старалися всунути гроші, — каже Наталія. — Але вони так і лежать там, де їх поклав Іван В. Це не спокута, це — приниження».

«За кермом був не він», — родичі загиблої сумніваються у правдивості версії

За словами сестри загиблої Валентини, у родини залишаються сумніви щодо того, хто саме був за кермом у момент ДТП.

«Ми не віримо, що це був саме Іван В. — йому 60 років, а по селу давно знали, що його син неодноразово ганяв тим червоним бусом. Агресивна їзда, різкі повороти — люди неодноразово скаржилися», — розповідає жінка.

У момент наїзду, як стверджують рідні, водій зник з місця події, а вже згодом Іван В. визнав вину. Родина переконана — це було зроблено, аби «прикрити» справжнього водія.

Додаткове обурення родини викликає наявне відео з камери спостереження, на якому, за словами Наталії, видно, як людина підходить до тіла, дивиться — і просто їде геть.

«Це відео існує. Там усе чітко видно: і ліхтарі світять, і видимість нормальна. Жодної мряки, як казали в суді. Але чомусь під час засідання про це відео навіть не згадали. Чому? Ми не розуміємо», — каже сестра загиблої.

Родичі також вважають, що одразу після аварії водій свідомо замінив автомобіль і намагався уникнути відповідальності, а вже після візиту поліції визнав провину. Тоді ж, за словами родини, почали ширитися чутки про те, що нібито Валентина була нетвереза. Проте експертиза, за словами родичів, ці припущення не підтвердила.

Ким була Валентина?

Фельдшерка, яку знали в усьому селі. Вдовиця. Мати трьох синів. Людина, яка завжди приходила на допомогу. Навіть після роботи на заводі — бігла до односельців, якщо комусь було зле.

Її не стало миттєво. Жорстоко. Без допомоги. На морозі. Під колесами.

«У них зв’язки, а у нас – могила матері та сестри»

Родина Валентини звернулася до журналістів, бо хочуть справедливості та, аби правду почули — щоб навіть у найменшому селі не було “своїх”, яким можна залишити людину помирати — і уникнути справедливого покарання.

Родина закликає суспільство не мовчати. «Це не просто вирок за ДТП. Це вирок системи, яка готова прощати смерть — якщо в тебе є зв’язки та листи-характеристики», — кажуть рідні. Відтак,  «у них зв’язки, а у нас – могила матері та сестри».

Читайте також:

• На Волині судили винуватця смертельної ДТП, у якій загинув батько шести дітей
• У місті на Волині зіткнулися «Ауді» й мікроавтобус: бус перекинувся, авто - розтрощене
• Смертельна аварія на Волині: один загиблий та ще одна людина у тяжкому стані
• У Луцьку водій врізався у стіну багатоквартирного будинку: на місці працює швидка і евакуатор