У вишиванках і з вірою у ЗСУ: День міста у Луцьку. ФОТОРЕПОРТАЖ
Сьогодні Луцьку 937 років, хоч зранку моросив дощ, на Театральному майдані було людно. За трохи розпочнеться велопробіг, що відбувається щороку, але нині він інший, і справа зовсім не у погоді. Вишиті сорочки, синьо-жовті стяги і гасла «Слава Україні!», «Героям слава!», які звучатимуть тут сьогодні не один раз.
У час, коли наші незламні воїни боронять Україну, героїчно повертають наші землі та, як сказав один із учасників заходу, «без яких ми б з вами тут не стояли» лучани зібралися, аби подякувати і вчергове об'єднатися в любові до Неньки і Луцька.
«Незважаючи на прохолодну погоду, ми сьогодні під своїми курточками маємо на собі українські вишиванки. Маємо донести меседж усьому світу, що українці - нескорена, єдина, соборна, неподільна нація»
Колона велосипедистів рухалася маршрутом тролейбусу №15, а подолати дистанцію велолюбителям вдалося за 32 хвилини. Після заїзду ті розповіли, що дорогою їх супроводжували слова: «Слава Україні!», «Героям слава!» і «Україна понад усе».
Учасники рухалися Театральним майданом, проїжджаючи проспект Волі, вулицю Рівненську, проспекти Відродження, Молоді, Соборності, опісля - проспект Перемоги, проспект Василя Мойсея, а на вулиці Винниченка повернулися до місця старту, зробивши коло.
«Сьогодні відбувається традиційний велопробіг у вишиванках, який проходить щороку. Започаткували його до Дня Незалежності, але через погодні умови дати можуть коригуватися: або на День Незалежності, або на День міста.
Цьогорічний - приурочений саме Дню міста та Дню фізичної культури та спорту. Сьогодні вишиванки, на жаль, були переважно під курточками, але, як кажуть, в серці», - повідомляє Юрій Семчук, директор Луцького міського молодіжного центру.
Він розповідає, що цьогоріч близько сотні учасників взяли участь у велопробізі. Через ускладнення руху маленькі діти не змогли долучитися до ініціативи: участь можна було взяти з 14 років.
Сам Юрій теж доєднався і розповів, що тим, хто не тренувався, їхати було важко.
«Тут в більшості ті, які тренуються, загартовані. Якщо людина вперше взяла велосипед і проїхала 10 кілометрів - було нелегко: підйоми, міст. Був супровід поліції, швидкої, але, на щастя, ніхто не постраждав», - ділиться організатор заходу Юрій Семчук.
Оскільки захід реалізовувався під час повномасштабної війни, то була залучена патрульна поліція, поліція діалогу. На випадок повітряної тривоги на маршруті, яким рухалися велосипедисти, були завчасно визначені укриття, але вони не знадобилися.
Ольга, учасниця заїзду, яка долучається до ініціативи вже втретє розповідає, що складно було лиш в деяких місцях, зокрема, на мостах. Сам велопробіг від попередніх для неї відрізнявся погодою,адже сьогодні холодніше, а були роки, коли вони їздили у шортах і вишиванках.
«Для кожної людини важливо робити щось для перемоги. Цей заїзд об'єднує, дозволяє не забувати, що ми все-таки воюємо, захищаємо свою державу, територію. Дуже сильне піднесення», - ділиться жінка.
«Це вже в мене вдесяте, я намагаюся брати участь щороку. Зараз це важливо, бо потрібно підтримувати Збройні сили України, які нас боронять, бо якби не вони - ми з вами зараз тут не стояли б», - розповідає про захід Сергій, ще один учасник заїзду.
У час руху колони містом, на майдані залишалися лучани, формуючи велику листівку, на якій була зображена карта України. Хтось ставив відтиски кольорами українського стягу, хтось писав побажанням захисникам.
Такі написи з'явилися на листівці, яку передадуть українським воїнам:
«Хай вишиванка простелить дорогу до перемоги»
«Крим - це Україна»
«Від кордону до кордону - Україна єдина»
«Любимо кожного з вас усім серцем»
«Єднаймося! У єдності наша сила. Слава ЗСУ!»
«Дякуємо нашим військовим за маленькі і великі перемоги кожного дня»
«Вільний народ Незламної країни».
«Добре, що є такі акції. Вони нагадують нам, що є свята, які ми повинні святкувати і водночас підтримувати весь український народ», - каже Оксана, написавши на листівці: «Дорогі наші козаки, оберігайте нас. Ми вас любимо і чекаємо Перемоги».
Полтавчанка Марина, що приїхала до подруги, теж вирішила доєднатися до акції і написати такі слова: «Я дуже дякую, що ви у нас є»
Дітки створювали маленькі листівочки, які опісля подарували Збройним силам України.
Олег, Володя та Діана задекламували вірші для захисників, подякувавши їм за захист:
«Я з гордістю скажу, що родом з України.
Найкращої у світі, це точно знаю я.
Я саме з України, що буде процвітати,
з тієї, що на землю ніколи не впаде.
Країни, яка вміє лише перемагати.
Такої більш країни не знайдете ніде».
Після велопробігу всі присутні долучилися до патріотичного флешмобу «Українська вишиванка», утворивши напис «Я люблю ЗСУ», адже всі єдині і спільно щосекунди вірять у найшвидшу перемогу.
Фото і текст: Ольга ЮСКОВЕЦЬ