У жовтні народився, одружився, став батьком, у жовтні його й поховали: історія Героя з Волині

Про це пише газета «Слово правди».

Саша був доброю і щирою дитиною. У Льотничівській школі його пам’ятають як старанного учня, душу колективу. Коли навчався в ПТУ № 23, і там його також любили і поважали.

Своє трудове життя почав на хлібозаводі, був пекарем. Пропрацював там 22 роки. Хлібозавод став для нього другою домівкою, а колектив – другою родиною. Мав багато нагород, подяк. Його любили і шанували за добросовісне ставлення до своєї праці.

Згодом перейшов на «Гербор-холдинг»,  – і це  підприємство стало останнім місце праці. 22 вересня 2022 року Сашу мобілізували. З фронту дзвонив, коротко розповідав, що опанував медичну справу, на полігоні виконує всі нормативи, все, що потрібно знати, освоїв. І повторював: «Моє місце тут. А 18-20-річні хлопці нехай ще підростуть і змужніють вдома».

Упродовж п’яти тижнів Саша навчався у Німеччині спеціальності оператора-навідника. 5 квітня повернувся в Україну. Його відпустили на декілька днів додому. У Володимирі зійшов з автобуса біля хлібозаводу і пішки, з рюкзаком за плечима, ішов вулицями. Він дуже сумував за друзями. Потім з тортом і солодощами провідав свої колективи – «хлібозаводівський» та «герборівський». Через кілька днів  знову повернувся на фронт, де воював під позивним «Сова».

…75 днів тіло солдата лежало під палючим південним сонцем. А вдома знемагала від болю за сином мати і вся родина. І нарешті Олександр повернувся додому – «на щиті». Його зі сльозами і квітами зустрічали односельчани. Всі учні школи і вчителі вишикувалися у живий коридор, стали на коліна, вистелили дорогу живими квітами.

З усіма почестями провели з дому і відспівали у Свято-Юріївській церкві у Володимирі. А поховали Сашу на цвинтарі у Овлочині, де спочиває уся їхня родина. В цьому селі його мешканці вийшли назустріч похоронній процесії, дорогу до кладовища встелили квітами, ставали на коліна. Наш учень Саша, син своїх батьків Олександр приєднався до пантеону Героїв, які віддали життя за волю і незалежність рідної землі.

Сашина мама розповіла, що усі найважливіші події його життя сталися у жовтні. Народився, одружився, став батьком. І в жовтні його похоронили…

Читайте також:

• «Мужній та безстрашний воїн»: Герой з Волині кілька місяців не дожив до 25-річчя
• Поховали у день ювілею: Герою з Волині навіки 49
• Ціною свого життя врятував побратимів: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України