Укриття чи ванна кімната: як вижити під час повітряної тривоги

Після нічної атаки балістичними ракетами по Києву 1 червня, коли люди загинули дорогою до бомбосховища, колишній заступник головного архітектора Києва, експерт в галузі містобудування Віктор Глеба піддав сумніву безпечність прямування до укриттів.

Про свої досліди та практику він розповів в коментарі для ТСН.ua.

«Я вже більше року займаюсь питанням укриттів та сховищ в рамках громадської організації «Ренесанс», яку очолюю. В нас десятки фахівців, ми пишемо для Мінрегіону державні будівельні норми, разом з ДСНС працює робоча група. Від грудня було проведено близько 40 зустрічей. Наша група та я особисто як архітектор сповідуємо систему первинних укриттів, коли в житловому та громадському об'єкті перебувають люди, яким нікуди не потрібно бігти, - розповідає Віктор Глеба. - Ізраїльський досвід свідчить про те, що потрібно мати безпечний простір там, де ти живеш. Бігти до укриття, як показала сьогоднішня практика, - небезпечно. Ми говоримо про це більше, ніж рік».

Справжніх бомбосховищ для цивільних в Україні не існує

Віктор Глеба пояснює, що бомбосховища в розумінні більшості пересічних громадян насправді є лише укриттями.

«Час прильоту – від 6-10 секунд до 10 хвилин (наприклад, балістичних ракет після сигналу повітряної тривоги – ред.), тому казати, що всім потрібно бігти до укриття – з цього я зробив сумний висновок після обстеження укриттів в Києві. Україна виявилась не готовою до війни. Укриттів та сховищ немає. Перші пів року влада застосовувала непрофесійний сленг. В Україні немає бомбосховищ, їх не існує. Їх і не було. Були укриття та сховища протирадіаційні. Два типи. Вони передбачені для людей, пов'язаних з військово-промисловим комплексом, для керівництва держави. Сховища були передбачені для 10%, з них не всі в належному стані», - розповідає Глеба.

За його словами, є сумний досвід Бородянки Київської області.

«Під час вогневого штурму Су-24 будинків люди побігли до підвалів, як їм сказала влада. Вони в підвалі були заживо замуровані. 20 днів в страшних муках вони там помирали, оскільки окупанти їх звідти не витягали. Колосальна страшна трагедія, про яку не пишуть», - каже Глеба.

Та додає: «Недолугий Кодекс цивільного захисту населення часів Януковича. Він був створений в 2012 році для того, щоб повністю ліквідувати систему оборони України. Цивільна оборона була взагалі ліквідована як система. У нас набагато страшніша проблема з державним управлінням, в тому числі в галузі безпеки. Причина загибелі людей сьогодні під стінами сховища не через уламки, не через те, що укриття було зачинене. Причина в тому, що у нас немає бомбосховищ в Україні. Первинне укриття можна зробити в будинку, в офісі. Ми це пропонували, я рік це пропоную, а нас ніхто не чує. У нас, в академії Бойчука (Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М.Бойчука – ред.), є реальні проєкти. Я можу показати, як робляться спеціальні мобільні броньовані перегородки тощо».

Потрібно 700 років для будівництва бункерів для всіх українців

За словами Глеби, йому, як експерту, відомо про наміри влади будувати бункери. «Ми порахували, що такими темпами, як створювались укриття та так звані бомбосховища під час війни, треба 700 років, щоб розмістити там 100% населення. Для цього потрібно витратити 400 мільярдів. Абсурдність! Причини загибелі людей – в дірявій голові влади. От де проблема. Наш мілітарідизайн полягає саме в тому, щоб створити систему захисту і безпеки в тому просторі, де людина живе та працює», - каже Глеба.

На уточнювальне запитання про те, чи має на увазі він якись капсули, Віктор Глеба відповів так:

«Ми провели три будівельних ком'юніті, на яких показували капсули, модулі, захищені приміщення, навіть кладовки зі спеціальними захисними властивостями. Комусь це було цікаво? А тепер півень дзьобнув в одне місце. По-іншому казати не можу. Яскравий приклад. В перші дні війни я був у квартирі будинку на вулиці Ломоносова, куди прилетіла ракета. Син з тієї родини був поранений у ванній кімнаті, в коридорі була ще одна родичка. Бабуся перебувала на кухні, їй пошкодило ногу уламками ракети. Ракета потрапила в квартиру, і люди залишились живими. А ті, хто побіг на вулицю – їх травмувало осколками. Тому що на вулиці бути найнебезпечніше».

Нагадаємо, мешканці будинку №32 по вулиці Героїв Небесної сотні в селі Софіївська Борщагівка одноголосно розповідали, що під час атаки дронами 30 травня цього року їм вдалось уникнути поранень через те, що вони скористались правилом двох стін та перебували хто в коридорі, хто у ванній кімнаті. Крім того, багато з мешканців розповіли, що не отримали жодного поранення через те, що змусили себе побігти о 4-й ранку до сховища поблизу будинка. Останнє розташоване в лічених метрах від будинку. Крім того, наслідки обстрілів житлових будинків в Умані та Дніпрі свідчать про те, що серед тих, хто залишився в своїх квартирах та не перейшов до укриттів чи інших безпечних місць під час атаки росіян, загинули.

Нагадаємо, російські війська в ніч проти 1 червня завдали чергового ракетного обстрілу по Києву, запустивши ракети «Іскандер». Усі ракети були збиті, однак їхні уламки вбили людей та завдали руйнувань. Загинула 33-річна жінка та 34-річна мама з 9-річною донькою. Пошкоджені житлові будинки, нежитлові будівлі, автомобілі та поліклініка.

Читайте також: