В одній з українських бригад заборонили називати загиблих військових «двохсотими»
У 47-ій окремій штурмовій бригаді Збройних Сил України заборонили називати загиблих та поранених військових «200-и» та «300-и».
Про це повідомив командир і головний сержант підрозділу, відомий блогер Валерій Маркус.
«Вдумайтесь, загиблих та поранених українських воїнів, що билися й помирали заради свободи - називають на російський манер «Груз 200» або «двухсотий». Але воїн заплатив за кожного з нас найвищу ціну, а ми, живі, ті хто зобов’язані прожити життя гідне тієї ціни, починаємо формувати пам'ять про нього з абсолютного знецінення, називаючи загиблого, радянським терміном «200-й».
Термін «200-тий» з’явився з наказу міноборони СРСР від 8 жовтня 1984 року за номером «200», який вийшов під час афганської війни щодо транспортування тіл загиблих.
Ми живемо, воюємо, боремось за власну ідентичність, історію, державність й навіть не усвідомлюємо абсурдність використання дефініції, яка мала б нести у своїй глибині виключно шану», - пише Маркус.
У 47-й бригаді намагаються створити принципи дійсно нової української армії, і це стосується всього. Особливо філософії та глибинних сенсів, що мають жити в наших душах.
«Ми, воїни 47-ї бригади ставимо крапку на знеціненні. Ми не вживаємо слова «200-тий» та «300-тий» щодо загиблих і поранених. Це категорично забороняється на всіх рівнях та в усіх можливих випадках. Ми не вбачаємо жодного сенсу підміняти слово загиблий та поранений або ж якось його завуальовувати чи приховувати втрати. Не «200-тий», а «загиблий» або «на щиті». Не «300-тий», а «поранений».
Це наш горизонт свідомості. Все у світі починається з ідеї. Ми здобуваємо майбутнє, і не використовуємо те, що тягне нас в минуле, тим більше нав’язане нам росіянами.
Тих створінь можна називати, як завгодно, вони не мають воїнської честі, серед них немає воїнів, вони безчесні щури, що нападають зі спини, цілять в школи, лікарні, розстрілюють цивільних. Але своїх так називати не можна, ми не нелюди-комуністи.Українським воїнам не потрібні жалість і сльози, достатньо поваги від народу, якому бійці присягалися служити», - повідомив Маркус.