В одному з луцьких гуманітарних пунктів поряд з дорослими волонтерять і діти
![В одному з луцьких гуманітарних пунктів поряд з дорослими волонтерять і діти](https://vsn.ua/storage/news/99VmXt20m3NWdo1SZRsceRtRL5Myg6Qabest3BEW.png)
У одному з гуманітарних пунктів обласного центру допомагати дорослим приходять діти. Найменшій волонтерці – шість років.
Про це розповіла Суспільному керівниця волонтерського пункту Тетяна Книш.
Щодня в гуманітарний пункт приходять орієнтовно півтори сотні родин, аби отримати необхідні речі. У волонтерському центрі діти допомагають дорослим сортувати одяг, бавляться з дітьми-переселенцями, поки їхні батьки зайняті справами.
14-річні хлопці-волонтери Дмитро Киндюк та Максим Крючевський носять коробки з гуманітарною допомогою. У перервах між роботою грають на гітарі та співають, щоб у волонтерському центрі було веселіше, — говорить Дмитро. Додає: виконує лише українські пісні.
![В одному з луцьких гуманітарних пунктів поряд з дорослими волонтерять і діти](https://vsn.ua/storage/image-icons/DmTGbBnmvoXudsCLr3p3CAVrXE7E1n2MwWzTPSxZ.jpg)
Максим Крючевський родом із Луганської області. Разом із сім'єю переїхав на Волинь у 2014 році.
«Я розумію як це тяжко, коли в тебе силою віднімають твій рідний дім. Я намагаюся теж підтримувати інших. Для мене це не тільки допомога, А й діло честі», — говорить хлопець.
![В одному з луцьких гуманітарних пунктів поряд з дорослими волонтерять і діти](https://vsn.ua/storage/image-icons/67hZc4VbZ53rs7XGknr54VS0BCiC90TpvyHQu2e6.jpg)
На початку березня волонтерити до пункту допомоги приходить і 14-річна Ліза Літвицька. "Ти бачиш цих людей, які приїжджають з інших куточків, де майже неможливо жити, й хочеться так само жити та радіти. Надихає те, що не здаються люди", — каже школярка.
![В одному з луцьких гуманітарних пунктів поряд з дорослими волонтерять і діти](https://vsn.ua/storage/image-icons/eKnY0rBF0RyCJYdsJI2fOykGRQM0V1EtuyknyGz5.jpg)
Шестирічна Мілана – найменша дівчинка-волонтерка у центрі. Сюди постійно проситься разом з мамою Наталією. Завдання Мілани – гратися із дітками вимушених переселенців.
«Встає зранку, очі відкриває і каже: «мама, ти мене сьогодні візьмеш на волонтерство? Мама, візьми мене, я тебе прошу!» Тобто ми ідемо сюди та отримуємо задоволення від того, що людям приносимо корить», — розповідає мама Мілани Наталія Панасюк.