В Україні докорінно змінились повістки та правила їх вручення: до чого готуватися усім військовозобов'язаним

В Україні докорінно змінились повістки та правила їх вручення: до чого готуватися усім військовозобов'язаним

Правила вручення повістки та самі повістки в Україні докорінно змінилися. Після внесення змін до закону «Про мобілізацію» військовозобов'язаним варто готуватися до вручення повісток будь-ким у військовій формі та в електронному кабінеті.

Адвокат Роман Сімутін розповів для РБК-Україна, про що саме йдеться.

За словами Сімутіна, правила вручення повістки (як і самі повістки) в Україні змінилися докорінно.

Йдеться про те, що після внесення змін до статті 22 закону України «Про мобілізацію» 11 квітня 2024 року, усім військовозобов'язаним варто готуватися до вручення повісток будь-ким у військовій формі, а також в електронному кабінеті.

При цьому начальника ТЦК буквально «усунули» від виконання цих обов'язків.

«Так, ви праві, будемо говорити за повістки, виписані на коліні, які фактично узаконили шляхом внесення змін», - уточнив адвокат.

Як було раніше

У «старих» повістках було зазначено, що такий-то громадянин, відповідно до розпорядження з номером і датою викликається до ТЦК.

«Це додаток №11 до постанови Кабміну №1487 від 30.12.2022 року. Де зазначалося, що повістка повинна бути заповнена та підписана начальником ТЦК», - пояснив юрист.

За його словами, розпорядження - основа основ, яка слугувала підставою для виклику громадянина та наділення представника ТЦК повноваженнями на її вручення.

«Простими словами. Начальник ТЦК повинен був видати розпорядження, де у першому пункті мав зазначити осіб, яких викликає: їх може бути хоч і 100, а у другому пункті - визначити уповноважених осіб ТЦК на їх вручення», - зауважив Сімутін.

У такий спосіб дотримувалася процедура, а визначені представники наділялися повноваженнями, як того вимагала стаття 19 Конституції (згідно з якою органи влади повинні діяти у межах та спосіб передбачений законом).

Адвокат уточнив: якщо такий порядок порушувався, тоді у повістці не зазначалося розпорядження, а представник не міг підтвердити свої повноваження. Отже, в особи не виникало обов'язку приймати повістку.

Як стало тепер

Згідно із проголосованими народними депутатами змінами, тепер у повістці про виклик до ТЦК зазначаються:

  • ПІБ і дата народження - кому адресована повістка
  • найменування ТЦК, що видав повістку
  • мета виклику до ТЦК
  • місце, день і час явки за викликом
  • підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку
  • реєстраційний номер повістки
  • роз'яснення про наслідки неявки та про обов'язок повідомити про причини неявки

«А тепер уважно шукаємо фразу чи слово: «розпорядження». Упс, а його не має! Зате є ось таке формулювання: «підпис посадової особи, яка видала повістку». Тобто фактично повістку може вручити будь-яка посадова особа і це не обов'язково начальник ТЦК», - наголосив юрист.

Він уточнив, що це може бути «звичайний керівник якогось відділу із двох осіб або начальник якоїсь зміни, патруля і т. п»

«Одним словом, у ТЦК не буде рядових, всі будуть начальниками й повістки підписуватимуть теж вони. Це я трошки згущую фарби, але далі ви все зрозумієте», - зауважив чоловік.

Чи будуть електронні повістки

Сімутін пригадав, як українцям «методично, днями та місяцями розповідали, що повістки в електронний кабінет надсилати не будуть»,

«Але виникає логічне питання: а навіщо тоді формулювання (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка (сформувала) повістку? Яка функція такого формулювання, якщо не надсилання в електронному варіанті в електронний кабінет з цифровим електронним підписом?» - наголосив адвокат.

Крім того, за його словами, залишається відкритим питання - «хто ж тоді буде мати право вручати повістку».

«Адже за логікою закону посадова особа, яка підписала повістку повинна її і вручити. А якщо вручає не особисто, то повинна уповноважити іншого представника ТЦК на її вручення. Але для того, щоб посадова особа могла комусь делегувати певні повноваження, вона повинна бути наділена відповідними адміністративно-розпорядчими функціями та зробити це відповідно до чогось, тобто якогось розпорядження. Яке під час внесення змін до закону десь загубилося», - наголосив юрист.

Насамкінець він припустив, що виправляти ці нюанси будуть, найімовірніше, «за допомогою Кабміну, який впхне щось, невідомо куди та з якого боку». 

Читайте також: 

Можливо зацікавить