«Важливою є щоденна праця»: щомісяця у Волинській обласній лікарні відновлюють здоров’я близько 50 військових
В реабілітаційному центрі Волинської обласної клінічної лікарні щомісяця відновлюють здоров’я орієнтовно 150 людей, з яких 30% — військовослужбовці.
Про це повідомляє Суспільне.
Як розповів завідувач центру Тарас Ікало, на реабілітації пацієнти перебувають щонайменше два тижні, за потреби — довше, щоб забезпечити поступове і комплексне відновлення організму після травм.
«Цілі бувають різними, власне, вони мають бути реальними, бо пацієнти вимагають результату, який в силу їхніх анатомічних пошкоджень не завжди є реальним. Сюди включаємо психолога, треба значну роботу пацієнтові пояснити, що реально, а що ні», — говорить лікар.
50-річний волинянин Олександр говорить: поранення отримав під час виконання бойового завдання на куп’янському напрямку 19 травня. Найбільше постраждало праве коліно, уламок розірвав зв’язки.
«Оперативно була надана евакуація у Куп’янськ, у Харків. Швиденько зробили операції. Ногу врятували», — говорить чоловік.
Асистентка фізичного терапевта Алла Кудкудак розповідає, що впродовж дев'яти днів працює із пацієнтом щоденно, і за цей час результат відчутний.
«Був не дуже витривалим, не міг довго працювати, швидко втомлювався. Ми це збільшили, ми можемо тепер займатися до години часу», — говорить асистентка.
Харків’янин Андрій — прикордонник. Розповідає, отримав мінне поранення руки та тазу. У Волинській обласній клінічній лікарні боєць лікується від травня, тут йому тричі зробили операції. «Якщо сюди я приїхав на каталці, то тут я перейшов на милиці й навіть мене навчили ходити без них», — говорить Андрій.
Із 22 червня в реабілітаційному центрі відновлюється Василь. Розповідає, що родом із Одеси, воювати пішов добровольцем. 16 червня біля Мар’їнки його поранило, до евакуаційного центру діставався самотужки. Пішки пройшов чотири з половиною кілометри.
Військовий психолог Анатолій Черенков пояснює, що фізична слабкість погіршує моральний стан поранених військових, вони втрачають віру у можливість повернення до звичного життя. Говорить: важливо вмотивувати.
Усіх трьох пацієнтів виписують із поліпшенням стану, каже реабілітолог Валентин Сидун. З його слів, запорука подальшого прогресу у відновленні — щоденна праця.
Читайте також:
- «Мене виносили 3 години під обстрілами, дякуючи побратимам і Богу, я вижив»: історія воїна з Луцька, який втратив ноги
- Мріяв встати до народження сина: волинський захисник, який втратив на війні ноги, вчиться ходити на протезах
- Цьогоріч реабілітаційний центр Луцька прийняв дві тисячі людей