Від білизни до сидінь: лучанка переобладнала квартиру під швейну майстерню для військових

Про те, що необхідно нашим Героям, журналісти телеканалу Аверс дізнавалися безпосередньо від них.

«Після того, як почалось повномасштабне вторгнення, виявилось, що потрібно багато всього для хлопців, а на той момент не було можливості все це купити. З того часу наші майстерні, зокрема, Валентини Вілівни, працюють на повну потужність, збираємо дівчат. Просимо, шукаємо. Хто би міг пошити хлопцям. Ми не тільки молимося, а робимо усе, щоб спасти їх життя», - розповідає волонтерка Олександра Лисак. 

Волинські жінки теж наближають перемогу, укожної з них - теж свій фронт. Аби допомогти військовим, волонтерять хто як може. 

Дізнавшись, що у пані Валентини швейна майстерня з пошиття речей для військових, до неї почали долучатись інші небайдужі люди. Вони приносили матерію, допомагали робити цю клопітку роботу, а хтось допомагав і коштами.

На початках першу партію спідньої білизни шили на старенькій машинці на замовлення самих військових. Раніше пошиті речі рахували. Після п’ятнадцяти тисяч пошитої речі збилися з рахунку, адже у майстерні шиють ще безліч необхідного на фронті: маскувальні костюми, «кікімори», носові хустинки та інше.

Навіть відсутність електроенергії не заважає продовжувати роботу, адже це відриває від поганих думок.

Нагадаємо, лучанка Валентина Слободчук робить надлегкі кікімори та шиє для ЗСУ. 

Читати також: 

• Учительки Борочиченського ліцею від початку повномасштабної війни шиють амуніцію для бійців. Себе об'єднання волонтерок назвали «Шпильки з Борочич». 
• Олена Фісюк з села Хрипаличі Устилузької громади Володимирського району втратила брата, який воював в АТО, і з тих пір не шкодує ні сил, ні часу задля того, щоб наблизити перемогу.