«Шпильки з Борочич»: волинські вчителі шиють військову амуніцію

Про це Суспільному розповіла волонтерка Ольга Яцина.

«До обіду навчає четвертокласників, а після йде разом з колежанками-однодумцями до кабінету трудового навчання та береться за голку з ниткою», – розповідає Ольга Яцина.

«Шити розпочали з третього дня повномасштабного вторгнення. Спочатку наволочки на подушки. Їх пошили найбільше, півтисячі», – каже волонтерка.

Додає, що згодом отримали замовлення від волонтерів на розвантажувальні жилети, аптечки та мішки для скидання магазинів.

Опановувати швейну справу колегам допомагала вчителька трудового навчання Валентина Барановська. Досвід перейняла від мами, яка за фахом - кравчиня і теж допомагає шити амуніцію. Каже, що на початках по чотири голки зламували за день, але вже навчилися їх замінювати, і навчилися не ламати.

З ремонтом швейних машинок допомагає Василь Заяц. Раніше чоловік працював майстром на фабриці у Луцьку, досвід, – каже, – має.

Ольга Яцина каже, що найважче було шити маскувальні плащі-пончо. У жінок не було викройок, як створювати плащі дивились по відео в Інтернеті.

Кроїти тканину розпочав кочегар місцевого садочка, багатодітний батько Микола. Каже: тканину брав додому, а там діти з викрійками допомагали.

«Зараз «Шпильки з Борочич» шиють усе, що попросять волонтери: розвантажувальні жилети та пояси, кишеньки для гранат, рацій, ноші, плащі та маскувальні костюми», – говорить Ольга Яцина.

Читайте також:

• На війні втратила брата: волинянка шиє теплий одяг для ЗСУ.
• Відкладають інші замовлення і працюють для армії: на Волині шиють теплі речі для військових.
• Поки чоловіки та сини воюють, жінки допомагають армії в тилу
• «Зігріти тих, хто нас захищає»: волинянка, яка жила в Маріуполі, збирає кошти для ЗСУ