Від укладання бруківки до оператора дрона: історія прикордонника з Волині, який воював на Донеччині та Харківщині

Ще кілька років тому Сергій із села Духче Луцького району працював у Луцьку – займався укладанням бруківки, пише 6 прикордонний Волинський загін.

Сьогодні його робоче місце значно далі від звичного цивільного життя. Прикордонник із позивним «Лезо» виконує завдання у складі мобільної вогневої групи та контролює ситуацію на кордоні з повітря.

До війська Сергій уже мав військовий досвід. Строкову службу проходив у Національній гвардії під Києвом, куди свого часу пішов добровольцем. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вдруге довго не роздумував. 9 березня 2022 року прийшов до Волинського прикордонного загону та розпочав службу по мобілізації.

«На початку війни був дуже сильний патріотизм. На строкову сам пішов, і по мобілізації так само – прийшов сам», – згадує військовослужбовець.

Першим місцем служби стала білоруська ділянка кордону, де Сергій виконував завдання у складі зведеного загону. Згодом його перевели на польський напрямок, а на початку 2023 року він приєднався до новоствореної прикордонної комендатури швидкого реагування.

Після цього було два виїзди на Донеччину. На Вугледарському напрямку Сергій понад три місяці провів у піхоті безпосередньо на передових позиціях.

«Було як бадмінтон: вони по нас гатять мінами, наші у відповідь. То вони по нас, то ми по них», – так він описує ті бої.

Після ротації підрозділ повернувся на Волинь для відновлення. Тоді частину військовослужбовців, серед яких і Сергій, направили на навчання до Великої Британії. Там боєць пройшов інтенсивний курс підготовки.

Наступна ротація була під Новомихайлівкою. Противник активно застосовував бронетехніку – танки та бойові машини піхоти. В окремих моментах ворог підходив до позицій українських військових на кілька десятків метрів. 

Третій бойовий виїзд був на Харківщину. Він тривав близько пів року. На той час військовослужбовець уже очолював розрахунок протитанкового ракетного комплексу та був старшим позиції.

Після контузії та повернення на службу на білоруську ділянку кордону в житті «Леза» з’явилася ще одна військова спеціальність – оператор безпілотних літальних апаратів.

Перші навички пілотування він отримав ще під час служби на сході. Побратими передали йому дрон, і Сергій самостійно почав розбиратися в його керуванні. Згодом, коли у складі мобільної вогневої групи знадобився аеророзвідник, запропонував свою кандидатуру. Після завершення спеціалізованого навчання прикордонник отримав сертифікат оператора БпЛА.

«Головне в цій справі – не боятися. Якщо є бажання, то навчитися легко. А якщо робиш це без бажання, то звісно, що нічого не вийде», – говорить прикордонник.

Тепер його служба значною мірою проходить у небі. За допомогою безпілотника «Лезо» стежить за обстановкою та моніторить ділянку українсько-білоруського кордону.

Понад чотири роки у військовій формі залишили свій слід – Сергій не приховує, що втома від тривалої служби відчувається. Та попри це він продовжує виконувати завдання і робити свою роботу там, де сьогодні потрібен найбільше.

Читайте також:

• Від шкільних вистав до бойових завдань на Харківщині та Курщині: історія захисника з Волині, який є гордістю рідного ліцею
• Боєць волинської бригади зі звичайного автомата збив 12 російських дронів за півтори години
• У 19 років — сержант і на бойових завданнях: історія волинянина з Князівської бригади