Виготовляють фріпси та пастилу: подружжя з Волині виграли грант від держави

Саме в час, коли чекали на рішення по проєкту, сталася пожежа, все обладнання для сушіння трав та приміщення згоріли. Після отримання 250 тисячі гривень грантових грошей подружжю довелось все розпочинати все з початку. Про бізнес під час повномасштабного вторгнення, планових та аварійних відключень світла Максим та Мар'яна розповіли Суспільному.

Чоловік більше займається організаційними питаннями — закупкою товарів, продажами, рахунками, а Мар'яна — головна на виробництві — чистить яблука, нарізає, робить усі технічні процеси.

Пастилу виготовляють з трьох сортів яблук: яблуко "Gold" — йде переважно для фріпсів, з яблука сорту "Чемпіон" роблять пастилу і з яблук "Релінда" — виходить лікувальна пастила, яку можуть їсти діабетики, говорить Максим.

З його слів, основа для виробництва пастили — це яблука, далі вже додають добавки різних ягід, коренів і фруктів: малини, смородини, полуниці, апельсину, сливи та мохіто. Термін зберігання пастили 1 рік.

Для виробництва пастили яблука миють, чистять від шкірки, нарізають та варять у каструлі. Потім зціджують сік та перетирають на терці. Найважчий процес, каже Мар'яна, намащування пастили на скло для сушіння. Це роблять звичайним шпателем.

Час сушіння пастили залежить від багато факторів, каже Мар'яна. Перший фактор — це товщина намащування пастили на поверхню для сушіння, також це залежить від сорту яблук та кількості пектину. Тому час сушіння коливається від 12 до 20 години при температурі 60 градусів.

"Особливість нашої пастили — це те, що ми використовуємо кляну поверхню для сушіння. Вона рівномірно прогрівається, найчистіший та найінертніший матеріал. Ми до цього використовували метал, пергамент і силікон. Ці матеріали вбирали сторонні запахи і не рівномірно пригрівались", — каже Максим Лящук.

За добу виготовляють у такий спосіб 7 кг пастили. Реалізовують продукцію — у місцеві та луцькі кафе, а також продають постійним клієнтам.

Виробництво фріпсів відрізняється від виготовлення пастили.

"Фріпси — це чіпси з яблук. В нас вони йдуть з медом і горіхами, щоб були смачніші, солодші, бо, звичайно, роблять просто з яблука", — пояснює господиня.

Перед сушінням яблука також миють, зрізають шкірку, пропускають через слайсер — товщина кожного шматочка — 5, 5 мм, змазують медом та посипають горіхами — і в сушарку.

Працювати під час війни важко, говорить Максим Лящук. Заважають графіки відключення світла, бо все обладнання для роботи — електричне.

"Навіть елементарно помити посуд, теплої води вже не нагріє бойлер, потрібно гріти воду окремо на вогні, на газових цих плитах. В другу чергу, напевно, те, що мій батько, бо він зараз військовий, дуже сильно мені допомагав", — говорить Максим Лящук.

Тому нині, говорить підприємець, думає, як реалізувати енергетичну незалежність на своєму виробництві, планує встановлювати сонячні панелі, розширювати асортимент та ринки збуту.

Довідково: Як розповіла Суспільному начальниця відділу проєктів фінансового управління Волинського обласного центру зайнятості Наталія Балакіна, грантовою програмою "Є робота" скористалось станом на початок лютого 2026 року 318 підприємців. І з них 62 — це учасники бойових дій. Зокрема, з тих, хто подавався на участь в цій програмі, 28% — це фізичні особи, люди, які створили вперше свій бізнес, або колись вже були підприємцями та поновили свій бізнес. В Локачинській громаді з 2022 року скористались грантами 8 осіб.

Читайте також:

• Мрія, що розквітла: родина з Волині вирощує тисячі саджанців для всієї України
• 20-річна волинянка отримала грант і відкрила логопедичний кабінет
• Дослідниця з Волині отримала визнання та стипендію для молодих учених
• У Луцьку ветерани створили власний чайний бренд і віддають зароблене на допомогу військовим