Вирощував кролів, ловив гігантських сомів, а тепер тримає фронт: історія бійця з Волині
Лютий 2022 року змінив життя волинянина Тараса, як і тисяч українців. Родом із Ковеля, у цивільному житті він працював на підприємстві теплових мереж «Ковельтепло». Сьогодні він – солдат ЗСУ, водій маскувального взводу інженерно-саперної роти 100 омбр.
Історію бійця розповіли у волинській «сотці».
У мирному життя захисник мав цікаву віддушину – розводив кролів. «Якщо без фанатизму, то доходило до 150 штук», – усміхається Тарас, згадуючи своє господарство.
Нині його сфера відповідальності значно ширша, ніж може здаватися на перший погляд.
«По факту – це і ремонт автомобілів, і заготівля лісу, і робота на пилорамі. В нашому підрозділі всі вміють робити все. Одним словом – господарники», – пояснює боєць.
Тарас долучився до інженерного підрозділу «Сталевої Сотки» восени 2022 року і майже одразу отримав від побратимів псевдо «Ювелір». Тут цінують не лише витривалість, а й практичні навички, які він здобув ще в мирному житті. Саме такі люди тримають на собі повсякденну, непомітну, але критично важливу роботу.
Разом із побратимами Тарас пройшов найгарячіші ділянки російсько-української війни: Серебрянський ліс, Очеретине, Торецьк…
Попри війну, Тарас не перестає думати про майбутнє. Планів багато, але один – особливо близький серцю.
«Після війни хочу знову займатися кролями», – каже він.
Є в нього і ще одна пристрасть – риболовля. І тут Тарас має чим похизуватися.
«Найбільший улов – сом 56 кілограмів. Зловили разом із кумом на Стиру», – згадує він із помітною гордістю.
Вдома на нього чекає велика родина – дружина Світлана та чотири доньки: Оля, Софія, Христина і Леся. Саме вони – головна мотивація Тараса.
Читайте також:
- Мама двох дітей з Волині служить санінструктором у 100-й бригаді
- «Дідька лисого вони одержать, а не нашу Донеччину»: історія бійчині волинської бригади
- «Був на пенсії – там нудно»: історія одного з найдосвідченіших бійців волинської бригади
Будь в курсі усіх новин
