«Вірте в ЗСУ так, як вірю я»: викладач з Волині пішов у військо і ремонтує бойову техніку

«Вірте в ЗСУ так, як вірю я»: викладач з Волині пішов у військо і ремонтує бойову техніку

Сергій викладач спеціальних дисциплін, експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва, Володимирського агротехнічного коледжу, а з 4 березня він - військовослужбовець Князівської 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. 

Про чоловіка пишуть на сторінці 14-ї бригади.

До своїх двох вищих освіт, педагогічної й технічної, та до 13-річного викладацького стажу воїн додав посаду командира відділення регламенту та ремонту бойової техніки ремонтно-відновлювального батальйону волинської бригади.

«Двигуни, ходова, гайки, інструменти - з чим мав справу під час викладання, з цим працюю і сьогодні. Роблю те, що вмію і люблю. Звичайно, в ремонті військової техніки є певні особливості. Тому охоче вчуся і перебираю досвід у тих, хто ремонтує бойові машини багато років», - зізнається Сергій.

«Вірте в ЗСУ так, як вірю я»: викладач з Волині пішов у військо і ремонтує бойову техніку

Віднедавна у Сергія та його побратимів значно побільшало роботи - відновлюють та ремонтуються трофейну техніку, відбиту нашою бригадою під час успішного контрнаступу на Харківщині, і ту, яку moskali покинули, тікаючи.

«Всю трофейну техніку передусім перевіряють сапери - чи не замінована. А вже після цього справа за нами. Обстежуємо, перевіряємо стан, визначаємо ушкодження і беремося до роботи. Ті машини, які підлягають ремонту, невдовзі «стають у стрій і працюють» на наші підрозділи, знищують нашого ворога - своїх колишніх господарів. Окремі ж машини, які відновленню вже не підлягають, стають «донорами» запчастин для інших машин. Загалом же можу сказати, що ставлення до техніки в ворога невміле і недбале. Я їм і поламаного воза не довірив», - сміється співрозмовник.

Найкраща мотивація для цього - розуміння, що ця машина може врятувати життя нашим бійцям, змінити хід війни, і допомогти здобути Перемогу.

За майже 7 місяців війни, каже Сергій, по-справжньому зріднився зі своїм армійським колективом. І ще краще пізнав свою справу: те, чого не знав, довідався, і закріпив знання.

«Головне те, що кожен із нас знає, для чого він тут, і яке значення має наша робота для досягнення нашої спільної мети», - зазначає Сергій.

Аби поговорити, ми відриваємо Сергія від роботи, - процес відновлення техніки в рембаті триває зранку до темної ночі. Попри це, Сергій знаходить час спілкуватися зі своїми студентами, і завжди, в розмові з кожним із них, наголошує - Україна переможе.

«Вітаю всіх колег із Днем вчителя. Бажаю сили, терпіння, стійкості духу, і вірити в Збройні Сили України так, як у них вірю я. Все буде - Україна!», - каже військовий.

«Вірте в ЗСУ так, як вірю я»: викладач з Волині пішов у військо і ремонтує бойову техніку

Можливо зацікавить