Був на війні разом зі шваґром та сином: історія полеглого воїна з Волині

Про нього розповідає видання «Нова доба».

Троє чоловіків із однієї хати – Віталій Олексійович, його син Сергій та шваґро Іван – із с. Гута-Лісівська пішли боронити Україну від рашистського агресора. А вслід їм посилали молитви Валентина Юріївна зі свекрухою Ніною Олексіївною, які залишилися жити вдвох. У липні 2023 року їм прийшла чорна звістка про загибель господаря дому.

«Вітя мобілізований був ще на початку війни, 26 лютого 2022 року, пішов служити в тероборону. Більше року провів на білоруському кордоні, а цьогоріч у березні його перевели на Схід України. Він уже був поранений осколками, але після лікування знову повернувся на бойові позиції», – зі сльозами на очах розповідає вдова Героя Валентина Пилипчук.

Вони разом прожили тридцять чотири роки, виростили четверо діток і мають вже двох онучок Вікторію й Софійку, яких подарувала їм найстарша донька Тетяна, що мешкає в Нічогівці на маминому батьківському обійсті. На її малій батьківщині і познайомилося подружжя: Валентина Юріївна працювала в Красноволі на пошті, а Віталій Олексійович був водієм відділення зв’язку. Оселилися в нареченого у Гуті-Лісівській, а на роботу довгий час їздили в Маневичі.

«Він працював і в поштовому, і в міжгосподарському лісгоспі на пожежній машині, і в колгоспі, і в автоколоні, – ділиться пані Валентина, яка багато років свого життя присвятила поштовій галузі.

3 липня жінка чекала вісточки від чоловіка, який мав якраз, вийшовши із дводенного чергування на бойових позиціях, зателефонувати.

Але натомість приїхали працівники центру комплектування й повідомили страшну новину, в яку не хоче вірити її любляче серце… Новину про те, що коханого чоловіка вже нема, що вже ніколи вона через російських недолюдів не почує його традиційне: «Живий-здоровий»…

Дві доньки – Тетяна й Ольга – та син Іван подружжя Пилипчуків вже мають власні сім’ї, неодружений тільки Сергій, який служить у лавах ЗСУ на Донбасі, був недалеко від батька. Там і брат пані Валентини, 45-річний Іван Журба, що прийшов кілька років тому до них жити після того, як у нього в Погулянці згоріла хата. Він також у перші місяці повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на війну.

Родина Пилипчуків тримає велике господарство. Валентина Юріївна все шкодувала трохи збути худобу, бо чекала на господаря, що повернеться додому з війни й буде знову хазяйнувати… А він вже пішов до Небесного війська. Навіки.

Юлія МУЗИКА

Читайте також:

• Мріяв збудувати власний дім: Герою з Волині навіки 31
• Рідні довго жили з надією, чекали, вірили в диво: волинянину просять посмертно присвоїти державну нагороду
• Мав приїхати у відпустку, а повернувся «на щиті»: захисник з Волині підірвався на ворожій міні