«Ніколи не жалівся та не опускав рук»: спогади про загиблого Героя з Волині Владислав Богомаз

Спогади про загиблого воїна опублікували у фейсбук-спільноті Меморіал героїв.

Владислав народився в селі Бережці Волинської області. Закінчив місцеву школу. У 2015-2018 роках навчався у професійно-технічному училищі №22 селища Луків. Працював за кордоном. Обожнював риболовлю.

З 2020 року проходив службу за контрактом у Збройних Силах України. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм-механіком розрахунку самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Виконував бойові завдання на території ООС. З початком повномасштабної війни продовжував разом із побратимами боронити країну від окупантів. Отримав відзнаку «Сталевий хрест».

«Мій брат віддав своє життя, захищаючи усіх нас… Він був найкращим братом та сином, попри важкість, ніколи не жалівся та не опускав рук. Для нас він завжди був та залишається справжнім героєм», – розповіла молодша сестра загиблого Анна.

Поховали десантника в рідному селі.

У Владислава залишились батьки, молодші брат і сестра.

Читайте також:

• «Може, то ми з тобою останній раз бачимося»: волинянка про останню зустріч з братом-Героєм
• «П***ри лізуть на мою землю», - командир танка «Анубіс» попри бронь служить у волинській бригаді
• Мотивація та злагодженість наші головні козирі: роздуми воїна «Сталевої сотки» про боротьбу та перемогу