Волинські чехи: історія, культура та пиво
Коли мова йде про Волинський край, в уяві постають сторінки української, польської, литовської, а подекуди й російської історії. Проте є й немалий чеський слід на цій землі. Які таємниці приховує така менш відома, але не менш цікава сторінка минулого?
Волинські чехи є відносно маловідомою сторінкою історії нашого регіону, оскільки більшість з нащадків були вимушені з тих чи інших причин покинути територію України та повернутися назад на Батьківщину. Але слід їхнього перебування залишається донині.
Історія чехів на Волині починається в другій половині 19 століття, коли майже 16 тисяч чехів виїхали з Австро-Угорщини на територію Російської імперії. На цей крок чехів зумовили складні умови проживання на батьківщини та чутки про надання царським урядом різних пільг для іммігрантів, в особливості земельних.
Після прибуття на територію України переселенці отримали можливість навчатися рідною мовою та сповідувати власну релігію, що допомогло їм укорінитися на території Волині. Також чехи отримали ряд пільг, які полягали в праві на заснування власних мануфактур до звільнення від військової служби та податків на 20 років.
У 1871 році чеськими іммігрантами було прийняте рішення викупити в одного польського поміщика ліквідовану садибу Малин, а землю продати решті переселенцям з різних районів чеського краю. Це й зумовило появу села «Чеський Малин», яке проіснувало аж до 1943 року. На жаль, воно було спалене нацистами в період Другої світової війни.
Станом на зараз село вже майже втратило свою історичну спадщину, заливши лише стару назву «Малин». Про колишнє життя чехів тут лише нагадує меморіал жертв, які не змогли пережити ту страшну трагедію.
Але історія чехів на території Волині містила й багато позитивних сторінок, які зробили свій вклад як і в розвиток місцевої чеської громади, так і в розвиток цілого краю.
Однією з таких сторінок є заснування в Луцьку пивоварні «Земан» паном Вацлавом Земаном, родина якого переїхала на Волинь в першій хвилі імміграції.
Історія броварні починається у 1888 році, коли Вацлав Земан вирішив прикупити ділянку в Луцьку для будівництва свого першого заводу для виготовлення пива.
Те, що розпочалося як невеликий дерев'яний завод, на якому лише працювало 5-6 робітників з пивною лавкою ззовні, то врешті-решт переросло в широкомасштабне підприємство, збиравши довкола себе багато приїжджих з різних регіонів тодішньої України.
Важливим елементом проживання чеської громади на Волині було створення народних домів, де вони могли плекати свої соціально-культурні традиції, зберігаючи при цьому частину своєї ідентичності.
Одним з таким народних домів було товариство чехів «Матіце Волинська» в Луцьку, яке зараз знаходиться в будівлі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Вперше цю будівлю викупила чеська громада в 1929 році для створення власної школи, щоб мати можливість зберігати культурну ідентичність своїх дітей, щоб вони не втрачали зв'язок з Батьківщиною своїх предків.
З приходом радянської влади на землі Заходу України, школа припинила свою діяльність, оскільки не підходила під нові правила диктаторського режиму. Багато чехів з часом були репатрійовані на територію Чехословаччини.
Вже під час незалежної України їхні нащадки змогли відновити доступ до приміщення для створеного товариства, де вони проводять різноманітні культурні заходи для охочих.
Автор: Олег Гончарук
Джерела:
- https://monitorwolynski.com/uk/news/1394-1635#
- https://monitorwolynski.com/uk/news/397-cheska-shkola-v-lutsku
- https://www.scvp.eu/?p=h5s2
- https://www.kudyznudy.cz/ceska-nej/zemepisne/volynsti-cesi-zapomenuti-koloniste-ukrajiny
Читайте також:
- «Вівтар свободи»: у День Соборності презентували ікони на бронежилетах захисників
- «Віддам свої роботи, а сама зникну»: відома волинська художниця Олена Бурдаш