Волинянин, який втратив на війні ногу, хоче повернутися у стрій

Боєць розповів Суспільному, що після протезування хоче повернутися до побратимів на передову. 

У лавах ЗСУ Володимир Сапіга уже 20 років, спочатку служив у прикордонному загоні. Коли розпочався повномасштабний наступ разом із побратимами 14-ї окремої механізованої бригади перебували на полігоні. Війну зустрічали на Житомирсько-Київському напрямку, – каже військовослужбовець.

З кінця квітня їхня бригада брала участь у боях на Донецькому напрямку. Каже: служив у групі інженерного забезпечення.

Поранення чоловік отримав 21 травня 2022 року під час масованих російських обстрілів.

«Обстрілювали й вертольотами, і градами, і ураганами, все, що в них було. І навіть обстрілювали фосфором. 21-го травня, прилетіло. Снаряд... Осколки посікли ногу», – каже боєць.

Володимир розповідає: після поранення лікарі пришили йому ногу, однак почалися ускладнення, тож згодом довелося її ампутувати: «Вибору не було: або моє життя, або ампутація». 

З його слів, після ампутації найбільшу підтримку отримує від своїх рідних: дружини, тринадцятирічного сина та п’ятирічної доньки, яка називає тата героєм.

Польські волонтери зробили Володимиру Сапізі тимчасовий протез. Нині вони збирають гроші для нового, який дасть можливість 24 години ходити без жодних обмежень, – говорить боєць.

З його слів, щоб зібрати гроші для такої операції знадобиться декілька місяців. Каже, коли отримає новий протез, планує повернутися до своїх побратимів на поле бою.

Читайте також: 

• Капітан волинської бригади: «Після поранення не хотів затримуватись у лікарні, шви знімав на позиціях»
• Хотів після війни стати рятувальником: волинянин Валерій Мартинюк загинув за місяць до закінчення контракту
• Місце поховання досі окуповане: 10 місяців з волинським Героєм не можуть попрощатися на Батьківщині