Втратив око на фронті, але вирішив продовжити службу: ветеран з Волині працює в поліції
26-річний ветеран Національної гвардії з Волині Юрій Римарук, який на фронті втратив око та зазнав важких поранень, після тривалої реабілітації вирішив не залишатися вдома й продовжити службу — вже у лавах поліції.
Про це розповіли у марафоні «Єдині новини».
Юрій отримав численні поранення на запорізькому напрямку під час бойового завдання. Реабілітація тривала понад рік. Нині він працює у районному відділі поліції на посаді логіста та вже три місяці відповідає за технічний стан службового автопарку.
«Одна з основних моїх обов’язків — це перевірка технічного стану машин», — розповідає ветеран.
Служити в поліції Юрій вирішив самостійно — після звільнення з військової служби шукав, чим зайнятися далі.
«Чому пішов служити в поліцію? Та щоб вдома не сидіти. Я після того, як звільнився, шукав, чим зайнятись. Підвернулась така можливість — думаю, чому би і ні? Вже біля людей, не сам», — каже він.
Юрій служив у Нацгвардії з початку повномасштабної війни. Рік тому під час евакуації поранених їх наздогнали FPV-дрони.
«Ми поверталися з пораненими, і нас наздогнали FPV-дрони. Там ще артобстріл був. Спочатку поранило коліно, а тоді прильотом FPV забрало око», — згадує ветеран.
Через втрату ока Юрія визнали непридатним до подальшої служби у війську. Водночас поранене коліно, на якому він переніс дві операції, майже не турбує. Для відновлення він регулярно тренується у спортзалі, який облаштували безпосередньо у райвідділі поліції.
Окрім технічного забезпечення транспорту, Юрій також відповідає за облік і збереження речових доказів. У колективі відзначають його дисциплінованість і відповідальність.
«Основне, що в нього є бажання працювати, і те, що він повністю віддається цій роботі. Початок з поліції — це дуже вдалий старт його подальшої соціалізації», — зазначають колеги.
Працевлаштування Юрія стало можливим завдяки програмі МВС із залучення ветеранів до служби в поліції, яку запровадили на початку року. Ветеран планує розвиватися у професії, опановує роботу слідчих та має намір вступити до профільного навчального закладу, пройти атестацію й отримати офіцерське звання.
«Мені 26 років. Треба рухатись далі», — підсумовує Юрій.
Читайте також:
- 49-річний боєць із Луцька, якому ампутували обидві ноги, вчиться ходити заново
- «Доброволець — вимираюче явище»: командир бригади «Любарт» розповів про мотивацію бійців та нові виклики армії
- У Луцьку ветерани підняли питання справедливого розподілу квартир