«У майбутньому скажемо - наше кохання пройшло випробування і вогнем, і війною»: історія сім'ї військовослужбовців з Луцька

«У майбутньому скажемо - наше кохання пройшло випробування і вогнем, і війною»: історія сім'ї військовослужбовців з Луцька

Валентина Мартинюк - військовослужбовиця Національної гвардії України. До військової служби вона професійно займалася спортом. Стала майстром спорту з єдиноборств, чемпіонкою і призеркою кубків України з хортингу.

П’ять років тому Валентина вирішила захищати свою країну й приєдналася до волинського підрозділу Нацгвардії. З початком повномасштабного вторгнення її чоловік Дмитро також пішов добровольцем і став на захист найріднішого – своєї сім’ї і своєї Батьківщини.

 

Історію родини розповіли на сторінці військової частини 1141 Національної гвардії України.

Валентина розповідає, що після початку великої війни вони з чоловіком домовилися, що хтось один має залишитися ближче дому, щоб піклуватися про доньку. Тому сьогодні вона служить у Луцьку, а її чоловік виконує бойові завдання на фронті.

Відстань і небезпеки не стали на заваді міцного зв’язку Валентини з Дмитром. Вони придумали власну систему спілкування і піклування одне про одного. Коли чоловік заступає на позиції, то Валентина на той час теж міняється чергуваннями, щоб, попри відстань, служити спільно з коханим.

«Так ми знаходимося поряд не дивлячись на те, що між нами тисячі кілометрів», – зізнається Валентина.

Спільні, хоч і дистанційні чергування, – це не єдиний спосіб підтримки одне одного. За два роки війни подружжя напрацювало чимало здавалося б маленьких, але важливих символів підтримки і кохання. Короткі зустрічі, телефонні розмови. Їхня донька любить музику й записує для тата короткі відео власних виступів. Проте найважливішим елементом цієї неформальної системи сімейної підтримки – це спільна віра. Віра, що все погане обов’язково закінчиться. Віра, що ми переможемо. Віра, що кохання здолає все.

«За два останніх роки ми знайшли можливість мати коротенькі зустрічі, бачитися, спілкуватися і підтримувати одне одного. Ми в майбутньому скажемо, що це кохання пройшло випробування вогнем. Це кохання пройшло випробування війною! Для нас – це не питання часу, тут немає часових рамок або відстаней. Кохання – долає все!» – говорить гвардійка Валентина.

Про історію стосунків подружжя військовослужбовців і про те звідки беруться сили вірити і підтримувати одне одного дивіться у сюжеті:

Читайте також: 

Можливо зацікавить

«Обмежено придатний» батько трьох дітей з Волині вже рік захищає Україну: історія бійця

«Обмежено придатний» батько трьох дітей з Волині вже рік захищає Україну: історія бійця

«Інші бояться, а я звик»: звичайний фермер із Волині врятував 12 поранених побратимів
історії війни

«Інші бояться, а я звик»: звичайний фермер із Волині врятував 12 поранених побратимів

Майже рік вважався безвісти зниклим: загиблого Героя з Волині поховають у Львові 20 січня

Майже рік вважався безвісти зниклим: загиблого Героя з Волині поховають у Львові 20 січня

Останній бій прийняв біля Покровська: «на щиті» додому повернувся Герой з Волині Сергій Бубела
відео
фото

Останній бій прийняв біля Покровська: «на щиті» додому повернувся Герой з Волині Сергій Бубела

23-річний воїн з Волині внаслідок ворожого удару дрона втратив руку: потрібна допомога
історії війни

23-річний воїн з Волині внаслідок ворожого удару дрона втратив руку: потрібна допомога

«Втратив ногу, але не віру»: історія волинського ветерана, який готується підкорити Invictus Games 2025

«Втратив ногу, але не віру»: історія волинського ветерана, який готується підкорити Invictus Games 2025

Волинян просять гідно зустріти траурний кортеж захисника Василя Хільчука

Волинян просять гідно зустріти траурний кортеж захисника Василя Хільчука

Б’є ворога на Торецькому напрямку: історія військового з Волині
історії війни

Б’є ворога на Торецькому напрямку: історія військового з Волині

Маленькі донечка і син знатимуть тата лиш по фото: на війні загинув 32-річний Герой з Волині

Маленькі донечка і син знатимуть тата лиш по фото: на війні загинув 32-річний Герой з Волині