«Я твій батько»: на Донбасі командир Bradley зустрів у бою рідного батька-танкіста, який покинув його у дитинстві

військовий зустрів батька у бою

На Авдіївському напрямку екіпаж бойової машини піхоти Bradley вступив у бій з російським танком. Як виявилося, командир екіпажу Олександр зустрів у бою рідного батька – російського танкіста.

Про цю історію пише видання «Настоящее время»

Олександр – військовослужбовець 47-ї бригади ЗСУ. Його екіпаж у відкритому бою підбив два російські танки. Після цього бійців показали в українських ЗМІ та російські пропагандисти.

За деякий час Олександрові зателефонували з невідомого номера. Голос у слухавці промовив: «Я твій батько». І запропонував перейти на бік окупантів.

Як виявилося, батько Олександра воював танкістом на боці російських загарбників на тому самому напрямку та місці.

«На що він розраховував? Що я одразу прибіжу? Ні», – каже боєць.

За словами військового, батько кинув його з матір'ю, коли він був зовсім маленьким: «Мама – українка, а він із Росії. В Україні він начебто був, я мало про нього знаю».

У виданні наголошують, що Олександрові з батьком довелося зустрітися в одному бою. Точніше, побачити броньовані машини один одного. Наш військовий був з екіпажем на завданні, коли на них несподівано вискочив російський танк.

«Виїхав танк і вистрілив у бік. Броня витримала. Одразу зателефонував батько», – розповідає командир Bradley.

Виявилося, що в тому російському танку був батько Олександра. Він зателефонував до сина і запевняв, що припинив стріляти, коли зрозумів, хто в екіпажі Bradley. Але Олександр йому не повірив, адже стрілянина насправді не припинялася: «Ми колись на відкаті були, по нас однаково працювали далі. Факт залишається фактом. Батьківського там більше не було. Там була вигода. Гроші! Гроші!».

Через якийсь час Олександр дізнався, що його батько-окупант загинув.

«Він виїхав, три рази на міні підірвався і вже почав сам горіти. Екіпаж не весь вибіг. По ходу він не зміг вилізти, і там і залишився. У кожного своя доля. Він знав, на що йде. Я особливо його не знав, його не бачив. Для мене це не було, що типу батько, що типу шкода. Це моя робота. Він вибрав свій бік. І все», – підсумував боєць.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Втратив ногу й око, пережив 14 операцій і став батьком: історія 24-річного ветерана з Волині
історії війни

Втратив ногу й око, пережив 14 операцій і став батьком: історія 24-річного ветерана з Волині

«Довелося пережити три болючі моменти»: батьки загиблого лучанина розповіли про сина-героя
відео

«Довелося пережити три болючі моменти»: батьки загиблого лучанина розповіли про сина-героя

Воїну волинської 14-ї бригади вручили медаль «За поранення»

Воїну волинської 14-ї бригади вручили медаль «За поранення»

Воював на найгарячіших напрямках: захисника з Волині відзначили нагородою Міністра оборони

Воював на найгарячіших напрямках: захисника з Волині відзначили нагородою Міністра оборони

Пішов на війну у 18, втратив ногу у 22: історія лучанина, який хоче повернутися на фронт
відео

Пішов на війну у 18, втратив ногу у 22: історія лучанина, який хоче повернутися на фронт

Після важкого поранення знову пішов на фронт: історія водія «Сталевої Сотки» з Волині

Після важкого поранення знову пішов на фронт: історія водія «Сталевої Сотки» з Волині

«Дрон можна замінити, життя побратима – ні»: історія захисника з Волині
відео

«Дрон можна замінити, життя побратима – ні»: історія захисника з Волині

На Волині вдруге провели в останню путь Героя Ігоря Сімончука

На Волині вдруге провели в останню путь Героя Ігоря Сімончука

На Волині попрощаються з кавалером ордена «За мужність» Віталієм Вороб'єм

На Волині попрощаються з кавалером ордена «За мужність» Віталієм Вороб'єм