У монастирі у центрі Луцька печуть проскурки для всієї України. Репортаж

Просфорня у жіночому монастирі існує вже 14 років, стільки ж, як і сама обитель, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

Саме тут печуть просфори - богослужбовий літургійний хліб. Монахиня Ольга знає достеменно усі нюанси випікання. Добре памʼятає той день, коли взялася за справу вперше. Каже, 3 роки тому і подумати не могла, що буде займатися саме цим. 

У монастирі, каже сестра, не обирають, чим займатися. Усяка робота потрібна і важлива. Та випікання просфор справді особлива та відповідальна справа. Монахині кажуть, що кожна простора може стати агничною. Агнець - це частина хліба, яку священник вирізає спеціальним ножем з просфори. Під час звершення Літургії ця частинка стає справжнім тілом Христа. Саме тому кожну просфору печуть з трепетом та молитвою. 

Ігуменя Анастасія розповідає, що цю просфорню створювали самотужки. Спершу випікали вручну і вчилися на помилках. Нині частина процесу вже автоматизована і це значно полегшує роботу. За день сестри випікають мінімум 5 тисяч проскурок. А перед великим святому рази більше. Усе розпочинається з самого ранку - спершу замішують тісто. Борошно для просфор, тут кажуть, давно використовують одне і те ж - харківську, а дріжджі львівські. Замішування займає до години. Коли тісто підійшло, його починають розгортати та витончувати.

На тісторозкочувальній машині масі надають необхідної товщини. Спершу виробляють нижню частину просфори, а потім верхню. Не просто так. Ці частини символізують людську та Божу природу Ісуса Христа, або ж небо та землю. На верхи просфор ставлять печатки. За символами їх поділяють на Христові, де є надпис «Ісус Христос Nika», що з грецької означає перемога. Та Богородичні з іконою Божої Матері або зашифрованим словом «Марія». Щоб поставити цю печатку на тісто потрібно немало зусиль. А в день сестри випікають мінімум 5 тисяч просфор. 

Хліб проколюють для того, щоб випустити повітря і зробити тісто просфори щільним. Готовність просфори оцінюють по кольору скоринки знизу хліба. Загалом щоб спекти таку потрібно близько півтори години. Свіжовипечені та ще теплі проскурки мають особливий смак і запах. Монахині кажуть, що їхні просфори мають смак подібний до того, який надає молоко, хоча його сюди не додають. У рецепті лише вода, борошно та дріжджі. 

Просфори, які випікають у жіночому монастирі, використовують не лише у Луцьку, а в багатьох містах Україні - від Львівщини до Запоріжжя і Донеччини. Але рук сестер не завжди вистачає, щоб встигнути спекти стільки, скільки необхідно. Тому допомогти випікати просфори може прийти кожен. 

За словами ігумені, сюди приходять чимало людей. Навчитися цьому мистецтву, відновити душевний спокій і, як вона каже, у такий спосіб послужити Богові…

Читайте також:

• Перехід на новий календар: як лучани святкуватимуть Різдво
• «Перемога після довгих років боротьби»: на Волині ще одна релігійна громада перейшла до ПЦУ
• Сім'ю священника УПЦ МП виселяли через суд: митрополит Михаїл відвідав парафію на Волині. Фото