Дружина загиблого Героя з Волині розповіла про нездійсненну мрію чоловіка

Ірина, дружина полеглого воїна Ярослава Каламуняка з Іваничівської громади. Жінка прийшла на арт-терапевтичний проєкт, аби намалювати їхню спільну з чоловіком мрію – море.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці Благодійного фонду «Сучасна Україна». Волинь.

До слова, команда Благодійний фонд «Сучасна Україна» - Modern Ukraine реалізовує на Волині арт-терапевтичний проєкт для дружин полеглих Героїв з листопада 2023 року. Спочатку це були майстер-класи з живопису у більших містах, а тепер – черга менших містечок, де так само жінки проживають біль втрати та потребують людей й заходів, що допоможуть покращити ментальне здоров’я, знайти нові сенси рухатись далі.

«Ірина Каламуняк малювала море. Професійна художниця та волонтерка проєкту Олена Киця іноді підходила до полотна, щоб додати ясніших барв вечірньому сонцю, яке Ірина спочатку бачила затягненим сірою млою. Не минуло й місяця, як вона втратила чоловіка на війні», - йдеться у дописі.

«У 6 років запропонував одружитися»: дружина загиблого Героя з Волині розповіла про нездійсненну мрію чоловіка

На арт-терапевтичний майстер-клас жінка прийшла намалювати їхню спільну з чоловіком мрію – море. Вона свого часу об'їхала весь Крим, а коханий Ярослав не бачив його ніколи. Хотіли поїхати, але не встигли.

Ірина і Ярослав були знайомі з раннього дитинства і в вже у 6 років він вперше заявив, що хоче з Іриною одружитися. У 10 був перший поцілунок, а справжні дорослі стосунки вони почали будувати у 24 роки, після років розлуки, бо ж коли літо закінчувалось, Ірина поверталась у рідне місто.

Вони прожили разом 14 щасливих роки й одружилися за три дні перед відїздом до війська.

Ярослав ніколи не служив, був комісований, тому коли військові прийшли до будинку сестри під час сімейних посиденьок, Ірина була спокійна. Але саме йому виписали повістку і вже за три тижні підготовки на полігоні, відправили у зону бойових дій. Два роки воював, а загинув 2 травня 2024 року.

Нині в мами Ярослава мешкає дві кішки, яких він привіз зі сходу, давши їм шанс на щасливе котяче життя. В телефоні Ірини багато світлин чоловіка з фронтовими котиками та песиками – каже, вони знаходили його скрізь.