«Його тактику бою вивчатимуть у підручниках»: спогади про молодого офіцера з Волині
26-річний захисник з Волині Павло Усов загинув 11 березня 2022 року в танковому бою під Києвом у селі Липівка Бучанського р-ну при спробі окупантів прорватися в напрямку столиці.
Спогади про нього опублікували в науковому збірнику «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України і Волині».
Усов Павло Віталійович – командир механізованої роти 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України, старший лейтенант. Народився 12 липня 1995 року в селищі міського типу Стара Вижівка Старовижівського району (нині – адміністративний центр Старовижівської селищної об’єднаної територіальної громади Ковельського району) Волинської області.
Дитячі роки хлопчика пройшли у товаристві меншої на чотири роки сестрички Лесі, яку він завжди любив і захищав. Ніжний, спокійний, чемний Павлик завжди радував люблячих батьків – Валентину Іванівну та Віталія Володимировича Усових.
У 2001-2010 рр. навчався у загальноосвітній школі-гімназії селища міського типу Стара Вижівка. Класний Керівник Ростислав Леонідович Кінах згадує, що «хлопець завжди був скромним, тихим, спокійним, відповідально ставився до учнівських обов’язків».
Павло зі школи мріяв бути військовим, любив займатися спортом. Великий вплив на нього на нього мав двоюрідний брат Роман, який навчався у Львівській академії сухопутних військ. До нього хлопець їздив на присягу та вирішив стати військовим.
У 2010–2013 рр. навчався у Старовижівському професійному ліцеї за професією «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».
Після завершення навчання Павло Усов був призваний до лав Збройних сил України. У 2014 р. після 9 місяців служби склав іспити в Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів), де навчався до 2018 р. Після академії був направлений на роботу у військову частину міста Володимир-Волинського. Через місяць після отримання диплома відправився на війну. З 2018 р. служив командиром механізованого взводу 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Воїн неодноразово був на передовій в Донбасі. Брав участь у бойових діях під час операції Об’єднаних сил у Донецькій і Луганській обл. Мав позивний «Отаман». У свої 26 років дослужився до командира механізованої роти.
Досвідчений воїн сміливо боронив спочатку Луганщину та Донеччину, а потім Київщину. Був вимогливим до бійців, навіть старших за нього.
«За віком – хлопець, а по суті – справжній чоловік та професійний командир. У мирний час його тактику бою вивчатимуть у військових підручниках…» – діляться побратими Павла.
У ньому найдивовижнішим чином поєднувались сором’язлива хлопчача усмішка з неймовірною внутрішньою силою.
11 березня 2022 р. старший лейтенант Павло Усов брав участь у бою в районі смт. Макарів Бучанського р-ну Київської обл. Підрозділ під його командуванням знищив кілька одиниць техніки та кілька десятків живої сили ворога. Командир механізованої роти 26-річний Павло загинув 11 березня у танковому бою під Києвом у селі Липівка Бучанського р-ну при спробі окупантів прорватися в напрямку столиці. Воїна поховали у рідному селищі Стара Вижівка 14 березня 2022 р.
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 19 березня 2022 року №148/2022 старшому лейтенанту Павлу Віталійовичу Усову присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Читайте також:
- До останнього подиху був вірним Україні: молодому захиснику з волинської бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду
- Діти більше ніколи не побачать тата: історія Героя з Волині, який загинув унаслідок ворожого авіаудару
- «Слова «Хай би залишався у Польщі - був би живий» для мене як ніж у серце»: батьки полеглого Героя з Волині поділилися спогадами про нього
- Неодноразово був поранений, але завжди повертався в стрій: захиснику з волинської бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду