Замість ліків - липа й малина, замість сліз - молитва за ЗСУ: історія 93-річної волинянки, яка застала дві війни

Про важкі випробування, які випали на життєвий шлях волинянки, розповіли у Колодяжненській громаді.

Євдокія Сергіївна народилася у 1932 році. Їй ще дитиною довелося пережити всі жахи війни, післявоєнну скруту та великі зміни в країні. Більшість свого життя вона працювала дояркою в колгоспі, а також у місцевій спецшколі. Разом із чоловіком виховала доньку, яка, на жаль, уже давно відійшла у Вічність.

Сьогодні Євдокія Сергіївна має дорослих онуків – Наталію та Сергія, які подарували їй п’ятьох правнуків.

Нині жінка проживає з онукою та її родиною, які дбайливо піклуються про неї. Попри поважний вік, Євдокія Сергіївна зберігає світлу пам’ять і часто ділиться з рідними своїми спогадами.

«Її життя – це справжній роман, сповнений важких часів, щасливих моментів і любові до простих речей. З юності бабуся любила в’язати. В’язання для бабусі було не просто хобі, а особливим мистецтвом, у якому кожна петля зберігає частинку її душі. Вона в’язала спицями теплі шкарпетки для дітей, онуків та правнуків.

Також бабуся мала хист до кулінарії: найсмачніші вареники, борщ з пампушками – це її фірмові страви, рецепти яких вона передала нам. Ще одним захопленням було траволікування. Коли хтось із нас застуджувався, вона не бігла до пігулок, а заварювала липу з малиною, поїла медом.

Бабуся весь вік тяжко працювала в колгоспі дояркою, це були тяжкі часи, про які вона згадує…», – розповідають рідні.

У розмові Євдокія Сергіївна поділилася своїми думками й тривогами через нинішню війну, яку їй довелося зустріти вже в поважному віці. Вона щиро молиться за захист українців, за швидке повернення додому наших воїнів і за довгоочікуваний мир.

Читайте також:

• З гордістю говорить про онуків та тішиться, що має правнуків: дідусь з Волині відзначив 93-річчя
• 100-річний ветеран з Луцька щодня робить зарядку, варить суп і чекає перемоги над путіним
• Прожила нелегке життя: волинянці виповнилося 90 років