Заробітки зачекають: з перших днів повномасштабного вторгнення два брати-волиняни служать у Нацгвардії
Брати Іван і Микола у перші дні повномасштабної війни, не чекаючи повісток, пішли у центр комплектації і приєднались до лав НГУ на Волині. Микола задля цього терміново повернувся з Польщі, де працював зварювальником, а Іван відмовився від чергового виїзду на заробітки.
Про це розповідають у Військовій частині 1141 Національної гвардії України м. Луцьк.
Обоє братів служать у підрозділі Національної гвардії, що охороняє важливі державні об’єкти та посилює північні рубежі оборони України.
Якби на початку війни не було такої маси добровольців у регіоні, ворог міг би наважитися й на вторгнення з північно-західного напрямку, – вважають брати.
Іван має вищу освіту археолога і свій погляд на той історичний момент, у якому нам усім випало жити:
«Росія вже триста років не може залишити нас у спокої. Нинішня війна є продовженням Голодомору і всіх інших злочинів проти нас. Але її варто розглядати не тільки як велике випробування, а і як шанс. Шанс остаточно вирватися з-під впливу архаїчної росії. Ми ж для того і починали рух до Євросоюзу – щоб жити цивілізованим життям без неї».
Війна проявила те, що українці в своєму розвитку пішли значно далі, ніж північні сусіди, додає Микола:
«Якщо окупанти крадуть з України унітази і ставлять на газову плиту електричні чайники, це проявляє їхній рівень свідомості. Вони живуть десь у минулих століттях і самі наочно доводять, наскільки ми з ними різні народи».
У гвардійському підрозділі брати не лише відновили знання і навички, здобуті під час строкової служби, а й навчилися новим підходам тактики, домедичної допомоги, топографії та інженерної справи.
На запитання, як вплинули їхні цивільні спеціальності на військову службу, брати жартують.
«Я ж – професійний зварювальник. Тому й інгредієнти борщу на взводному опорному пункті зварюю добре», – сміється Микола.
Іван каже, що хоч і не працював за своїм археологічним фахом, але у війську всі стають археологами на практиці – копати тут треба багато.
Хоча брати провели на заробітках останнє десятиліття, але вірять, що після перемоги трудова міграція українців піде на спад – відбудова держави стане найважливішим завданням.
Читайте також:
- «Не міг сидіти ні вдома, ні на роботі»: історія військовослужбовця з Волині
- Батько чотирьох дітей з Луцька 24 роки служить у Нацгвардії
- За добу оперували до 10 поранених бійців: військовий хірург з Волині рятує життя українських захисників