Кожен кілометр – це боротьба: історія фронтового водія НГУ з Волині

Фронтовий водій Національної гвардії України з Волині Петро, відомий побратимам під позивним Апостол, щодня виходить на небезпечні прифронтові маршрути, де кожен кілометр дороги означає ризик, відповідальність і продовження боротьби за життя товаришів та майбутнє України.

Про будні воїна на передовій розповіли на сторінці Західного територіального управління Національної гвардії України у фейсбуці.

Петро у мирному житті працював водієм у сфері доставки, звична й улюблена справа, що обірвалася з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну. Невдовзі, зваживши всі обставини, він ухвалив свідоме рішення долучитися до волинського підрозділу Національної гвардії України та уклав контракт. Після базової військової підготовки й злагодження Петро вирушив на Покровський напрямок. Там і розпочався бойовий шлях фронтового водія на псевдо Апостол.

«Перші дні служби запам’яталися, передусім, людьми. Тут дуже швидко розумієш, що ти не сам. Поруч побратими, які підставлять плече в будь-який момент. Саме ця підтримка й довіра дають сили працювати далі та виконувати завдання, незалежно від обставин», – зізнається гвардієць.

Там – на війні техніка потребувала ремонту і обслуговування набагато частіше, ніж зазвичай. Майже після кожного виїзду машини поверталися з пошкодженнями внаслідок ворожих обстрілів. І Апостол завжди допомагав механікам ремонтувати автівки.

«Разом із побратимами облаштовували окопи, укріплювали бліндажі, маскували техніку та шляхи під’їзду. Кожен робив свою справу, без зайвих слів, адже всі розуміли: від того, наскільки добре підготована позиція, залежить життя. Саме в такі моменти особливо відчувається командна робота і справжнє братерство», – пригадує нацгвардієць.

Під час одного з ворожих штурмів із бойового завдання не повернулися його побратими-односельці. Гвардієць до останнього намагався дістатися до них і допомогти, ризикуючи власним життям. Однак через щільний вогонь противника всі спроби наблизитися до позицій були марними.

Кожен кілометр – під обстрілами: історія фронтового водія з Волині на псевдо Апостол

Такі моменти втрат стають болісним нагадуванням про високу ціну війни та мужність тих, хто залишився вірним обов’язку до кінця. Пам’ятаючи про побратимів, нацгвардієць і надалі виконує завдання за призначенням, зберігаючи стійкість і внутрішню силу, адже кожен виїзд, кожен кілометр дороги для нього – це продовження боротьби за життя товаришів і за майбутнє України.

Попри втому, втрати й постійну небезпеку, Апостол не зупиняється. Він знову перевіряє машину, сідає за кермо, і вирушає туди, де його чекають. Без гучних слів і пафосу – він просто робить свою справу, бо знає: саме від цього рейсу залежить чиясь безпека, чиясь позиція і чиєсь життя.

Для фронтового водія кожен кілометр – це не просто шлях по карті, а продовження боротьби, пам’ять про побратимів і відповідальність перед тими, хто поруч. І поки ці дороги ведуть уперед, він міцно триматиме кермо і їхатиме туди, де чекають найбільше.