Волинянин Дмитро Киричук після поранення на фронті став стажером поліції та повернувся до активного життя

Волинянин Дмитро Киричук пішов на фронт у 20 років. Після важкого поранення під Торецьком і втрати ноги він повернувся до активного життя, здійснив дитячу мрію та нині стажується в поліції.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

«Ти починаєш цінувати життя»

Дмитро марив мотоциклами змалечку, але власний двоколісний з’явився у нього лише тепер — після протезування. Юнак переконаний: війна змінює пріоритети назавжди.

«Ти не те що дорослішаєш, ти починаєш цінувати цінності життя. Нічого не зміниш, а свої мрії треба виконувати», — каже Дмитро з блиском в очах.

Про те, що у хлопця протез, одразу й не здогадаєшся. Його штучна ніжка по-особливому прикрашена — маленька дворічна сестричка Єва дбайливо наклеїла на неї дитячі стікери. Юнак опанував протез всього за три місяці і зараз навіть сам господарює вдома, поки рідні на відпочинку. Весь вільний час він проводить у гаражі, ремонтуючи техніку.

Шлях від штурмовика до поліцейського

Рішення піти на війну у 20 років було свідомим. Дмитро хотів зберегти кордони України, аби держава вистояла. Батькам сказав не одразу — спочатку пройшов навчання в Україні та Великобританії, а згодом приєднався до об’єднаної штурмової бригади «Лють».

Фатальний день настав минулого року під Торецьком. На позицію, де перебував Дмитро з побратимами, прилетів ворожий снаряд. «Прийшов до тями, подивився, чи цілий. Пробував встати — не вийшло. Покликав побратима, він підбіг, наклав мені турнікет», — згадує боєць.

Попри зусилля медиків у Дніпрі та Луцьку, ногу врятувати не вдалося. Однак Дмитро вирішив, що травма не стане на заваді його майбутньому.

Нова служба та наступна ціль — небо

Зараз 22-річний ветеран стажується в Луцькому районному управлінні поліції на посаді помічника чергового. Робота паперова та аналітична, але Дмитро віддається їй на повну.

«Він з перших днів все запитує, схоплює на льоту», — каже його колега Софія Приступа.

Речниця поліції Волині Ольга Бузулук додає, що роботу в черговій частині Дмитру запропонували спеціально, адже вона не потребує надмірної фізичної підготовки чи затримання злочинців на вулиці, проте дозволяє ветерану залишатися в строю та бути корисним суспільству.

Та зупинятися на роботі та мотоциклі Дмитро не збирається. У нього вже є нова мета, від якої перехоплює подих: «Дуже сильно хочу стрибнути з парашутом. Але то не зараз. Десь колись там», — усміхається хлопець.