Жнива в розпалі: чому волинські аграрії чекають морозів для кукурудзи та які результати маємо на полях

Журналісти ВСН поспілкувалися з начальником відділу розвитку виробничої галузі АПК департаменту агропромислового розвитку Волинської ОВА Олександром Книшем про те, скільки вдалося намолотити зерна, як погода вплинула на врожай та з якими викликами стикаються аграрії регіону.

Яким видався поточний рік для волинських аграріїв і якою є загальна структура посівних площ у регіоні?

Загальна структура посівних площ на Волині залишається стабільною і сктановить майже 600 тисяч гектарів, з яких близько 200 тисяч  займає озимий клин. Сезон проходить в умовах воєнного часу, проте сільськогосподарські підприємства продовжують працювати у звичному режимі, забезпечуючи виробничі показники. 

Як погодні умови минулої зими позначилися на перезимівлі озимих культур?

Минула зима пройшла ідеально для перезимівлі як озимих зернових, так і ріпаку. Завдяки стабільному сніговому покриву ґрунт майже не промерзав, що вберегло посів від вимерзання. Натомість весна почалася з дефіциту вологи та строкатих опадів, коли дощі випадали дуже локально навіть у межах одного села.

Які підсумки збору ранніх зернових та зернобобових культур зафіксували в області?

Під урожай поточного року було посіяно 284 тисячі гектарів зернових. Ранні зернові та зернобобові вже зібрані, загалом намолочено 943 тисячі тонн зерна при середній урожайності 43,7 центнера з гектара. 

Зокрема, озимої та ярої пшениці зібрано майже 696 тисяч тонн із урожайністю 47 центнерів з гектара, а ячменю — 118 тисяч тонн при урожайності 44,5 центнера з гектара.

Скільки зібрали інших зернових культур, таких як жито, овес та ріпак?

Жита під урожай було посіяно 12 тисяч гектарів, намолочено 36 тисяч тонн при урожайності 33 центнери з гектара. Вівса зібрано 72 тисячі тонн із площі 24 тисячі гектарів із урожайністю 30 центнерів з гектара. Ріпак дав близько 30 центнерів із гектара, що дещо нижче показників попереднього року, проте залишається в межах статистичної похибки.

Чи спричинила аномальна літня спека надто ранній початок жнив?

Аномально раннього збору в цьому році не було, все йшло у штатному режимі з першої декади липня, коли традиційно стартував обмолот озимого ячменю. Середньомісячні температури дійсно були вищими за норму, а червнева спека ускладнила позакореневе підживлення у період виходу колоса. Тоді аграрії робили вибір: або ризикувати й обробляти по спеці з ризиком підпалити врожай, або відмовитися й дещо втратити в якості зерна.

Чи фіксувалися проблеми зі шкідниками та хворобами рослин?

Ситуація зі шкідниками та хворобами проходила у штатному режимі, авральних чи карантинних ситуацій Держпродспоживслужба не фіксувала. Завдяки системному захисту та дотриманню технологій вдалося уникнути серйозних пошкоджень посівів, хоча на фоні дефіциту вологи бур'яни та шкідники традиційно становили додаткову загрозу для ослаблених рослин.

Чи змінився розподіл посівів по районах області?

Традиційний районний поділ оперативної статистичної звітності дещо стерся, оскільки ряд господарств з великим земельним банком обробляють поля одразу в кількох районах — Володимирському, Луцькому та Ковельському. Найбільшу частку посівних площ традиційно утримують південні та західні райони області (Луцький та Володирський), тоді як у Ковельському значні території зайняті лісами.

На якому етапі перебуває збір пізніх культур і з якими труднощами стикаються при обмолотв кукурудзи?

Область перебуває на порозі масового збору соняшнику (42 тисяч гектарів), сої (71 тисяч гектарів) та кукурудзи (75 тисяч гектарів). Кукурудзу збирають пізно, у жовтні-листопаді, коли сонячного тепла вже немає, тому виникає потреба у досушуванні. Через високу вартість газу багато господарств задля економії очікують зимових морозів, аби природним шляхом підсушити зерно.

Чи популярні на Волині нішеві культури, зокрема гречка чи просо?

Гречка чи просо не мають стратегічного масштабу в регіоні. Гречку сіють у невеликих обсягах, проте вона виконує важливу функцію як медонос. Профільний департамент координує роботу з пасічниками і аграріями, зводячи їх разом для створення ідеального медового конвейера та якісного запилення.

Яка ситуація склалася із цінами на зерно, експортом та елеваторними потужностями?

Ситуація з цінами дещо ускладнена через сповільнений експорт і надлишок продукції на внутрішньому ринку, проте рух товарів через Дунайські порти та західний кордон триває. Дякуючи потужним елеваторам, які здатні одночасно зберігати понад 1,5 мільйона тонн зерна, аграрії мають можливість перечекати несприятливу цінову кон'юнктуру і не продавати врожай за безцінь.

Які програми фінансової підтримки та державні компенсації діють для аграріїв?

Окрім пільгових кредитів та фонду підтримки фермерських господарств через Укрдержфонд, що надає поворотну й безповоротну допомогу, діють програми державного стимулювання. Зокрема, передбачено компенсацію до 50% вартості закладання садів, ягідників та будівництва теплиць площею від 40 соток до 2,5 гектара, а також часткова компенсація вартості будівництва тваринницьких комплексів.

Чи відчувається дефіцит кадрів через мобілізацію?

Зайвих робочих рук у селі немає, але завдяки високій автоматизації процесів, сучасній техніці та механізму бронювання працівників підприємства утримують ситуацію під контролем.

Які плани на наступний рік?

Структура посівів залишається стабільною: під урожай 2027 року озимий ріпак уже практично засіяний на рівні минулого року, а напередодні посівної озимої пшениці керівники господарств налаштовані оптимістично, адже земля обов'язково має працювати.

Читайте також:

• Спаржа та найбільші в Україні плантації лохини: що вирощують волинські аграрії
• Як виростити здорову свиню: поради господині з Волині
• На Волині по селах масово пересихають колодязі та свердловини