Добровольцем пішов до ТЦК: історія волинянина, який четвертий рік на війні

Історію бійця повідомили у 100 ОМБР.

Потрапивши до Ковельського батальйону (54 об ТрО) тоді ще Волинської бригади тероборони (100 обр ТрО), служив на посаді старшого сапера в інженерно-саперному взводі. Від побратимів одержав співзвучний із прізвищем позивний «Лящ».

Брав участь у запеклих боях в Серебрянському лісі та під Очеретиним. За виявлений героїзм нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вже рік як Максим служить у роті радіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБЗ) 100 омбр – на посаді командира окремого відділення РХБ розвідки.

Під час боїв у Торецьку внаслідок ворожого скиду зазнав контузії та осколкового поранення ноги. Після оперативного втручання та відновлення повернувся до строю.

Про свій уже четвертий рік на війні «Лящ» розповідає із неабияким гумором:

– Тут усе як у супермаркеті: хто три роки відслужив – четвертий одержує в подарунок! А якщо серйозно, то порівняно із тією ордою Україна, з першого погляду, начебто і маленька держава. Але ж тримаємося четвертий рік – і це справді крутезно! Бо переважаємо здичавілих «асвабадітєлєй» за такими параметрами як мотивація, сила волі, любов до рідної держави. Їм тут нічого не «світить»: якби забралися назад на болота просто сьогодні – принаймні зберегли б кількасот тисяч життів свого особового складу…

На рідній Волині на Максима чекає з Перемогою велика родина: люблячі батьки Ярослав Іванович і Світлана Сергіївна, кохана дружина Анна, 12-річний син Захар і дев’ятирічна донечка Евеліна.

– Найбільша моя мрія – повернутися додому і міцно-міцно обійняти найрідніших людей! – А потім можна десь і на відпочинок усім разом гайнути…

Читайте також: 

• Особливо катували, бо з заходу: боєць 95-ї бригади розповів про жахи російського полону
• «Другої Наталки вже не буде»: на Волині ветеран висаджує троянди в пам’ять про загиблу на війні дружину
• «Якщо кожен придумає собі «відмазку», то оскаженілий ворог рано чи пізно дійде і до нашої Волині», - боєць 100 ОМБР