Добровольцем пішов до ТЦК: історія волинянина, який четвертий рік на війні

Пан Максим працював водієм-далекобійником і 24 лютого 2022 року мав вирушати із рідного Ковеля на Волині у черговий рейс до країн Європейського Союзу. Та щойно дізнавшись про повномасштабне вторгнення чоловік добровольцем пішов до ТЦК. На той час вже мав певне уявлення про військо – у 2007-2008 роках служив «строчку» у Дніпрі.
Історію бійця повідомили у 100 ОМБР.
Потрапивши до Ковельського батальйону (54 об ТрО) тоді ще Волинської бригади тероборони (100 обр ТрО), служив на посаді старшого сапера в інженерно-саперному взводі. Від побратимів одержав співзвучний із прізвищем позивний «Лящ».
Брав участь у запеклих боях в Серебрянському лісі та під Очеретиним. За виявлений героїзм нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вже рік як Максим служить у роті радіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБЗ) 100 омбр – на посаді командира окремого відділення РХБ розвідки.
Під час боїв у Торецьку внаслідок ворожого скиду зазнав контузії та осколкового поранення ноги. Після оперативного втручання та відновлення повернувся до строю.
Про свій уже четвертий рік на війні «Лящ» розповідає із неабияким гумором:
– Тут усе як у супермаркеті: хто три роки відслужив – четвертий одержує в подарунок! А якщо серйозно, то порівняно із тією ордою Україна, з першого погляду, начебто і маленька держава. Але ж тримаємося четвертий рік – і це справді крутезно! Бо переважаємо здичавілих «асвабадітєлєй» за такими параметрами як мотивація, сила волі, любов до рідної держави. Їм тут нічого не «світить»: якби забралися назад на болота просто сьогодні – принаймні зберегли б кількасот тисяч життів свого особового складу…
На рідній Волині на Максима чекає з Перемогою велика родина: люблячі батьки Ярослав Іванович і Світлана Сергіївна, кохана дружина Анна, 12-річний син Захар і дев’ятирічна донечка Евеліна.
– Найбільша моя мрія – повернутися додому і міцно-міцно обійняти найрідніших людей! – А потім можна десь і на відпочинок усім разом гайнути…
Читайте також:
- Особливо катували, бо з заходу: боєць 95-ї бригади розповів про жахи російського полону
- «Другої Наталки вже не буде»: на Волині ветеран висаджує троянди в пам’ять про загиблу на війні дружину
- «Якщо кожен придумає собі «відмазку», то оскаженілий ворог рано чи пізно дійде і до нашої Волині», - боєць 100 ОМБР