8 днів і ночей був на бойовій позиції без їжі і води: війна забрала життя Героя з Волині Сергія Дмитрука

Спогадами про Героя поділилися у Шацькій селищній раді. 

Сергій Дмитрук народився 25 грудня 1967 року в м. Брест республіки білорусь. Там же пішов до школи, але базову середню освіту здобув уже в Україні, а саме в селищі Шацьк, куди переїхала його сім’я. Згодом у Брестському професійно-технічному училищі опанував професію агронома.

Жив у Шацьку. В селищі довелося працювати будівельником, водієм у банку, на рибзаводі. Мав хороші спортивні здібності, особливі успіхи демонстрував у футболі, неодноразово представляючи шацьку команду на різноманітних змаганнях.

Одружився, в подружжя народилася донька Ольга. В повсякденному житті Сергій Дмитрук був добрим, веселим, життєрадісним, мав гарний голос і любив співати. «Добрий день на цілий день!» – так зазвичай вітався з людьми. Він любив людей, ніхто ніколи не бачив його злим чи сердитим, ніхто не чув, щоб він вживав нецензурні слова… Сергій завжди першим відгукувався на прохання про допомогу і нікому не відмовляв.

«В ньому було стільки енергії, що здавалося, ніби за день він хотів прожити ціле життя», – згадує дружина Наталія.

На захист України Сергій Дмитрук був мобілізований 28 вересня 2023 року, нашу державу боронив у складі 68 окремої єгерської бригади.

Телефонуючи до рідних із передової, ніколи не скаржився і не нарікав. Навпаки, оберігав доньку, в якої була складна вагітність, від хвилювань. «Доню, ти не за мене, а за себе переживай, в мене все добре», – говорив при розмові.

Вже згодом від побратимів Сергія рідні дізналися, що якось впродовж 8 днів і ночей він був на бойовій позиції без їжі і води. Його жага до життя була настільки великою, що він вижив у цих надскладних умовах.

Під час виконання бойового завдання воїн отримав важке поранення. Гангрена, ампутація ноги, сильні болі… Лікарі стверджували, що його стан стабільно важкий, і не давали надії на одужання.

Але рідні вірили, молилися. 13 травня серце Героя зупинилося в лікарні міста Дніпро.

16 травня Шацька громада на колінах зустрічала захисника, який повернувся додому «на щиті». Біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Шацьку відбулася громадянська панахида, яку провело духовенство Шацького деканату ПЦУ.

«Не втамувати пекучий біль, коли ми втрачаємо справжніх та щирих… Саме таким був за життя Сергій Дмитрук. Вічна і світла пам'ять Герою, який віддав своє життя за Україну», – зазначив під час прощання Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради.

З мужнім захисником попрощалися його рідні, друзі, односельці, побратими. Чин похорону відбувся в Свято-Михайлівському храмі. Поховали Героя з військовими почестями на новому селищному кладовищі.

Світла та вічна пам'ять українському захиснику Сергію Дмитруку, який поклав своє життя на вівтар свободи рідної держави.

Читайте також: 

• Серце не витримало пережитого на війні, зупинилося за день до дня народження: спогади про Героя з Волині Федора Левченка
• У нерівному бою 50 днів утримував один із найскладніших опорних пунктів під пекучим вогнем окупанта: спогади про Героя з Волині
• Демобілізували з війська, але повернувся на війну: Герою з Волині назавжди 19 років