Навіки 29: у Боратинській громаді попрощалися з Героєм Анатолієм Мельничуком

У п’ятницю, 1 травня, у Боратині з Анатолієм попрощалися найрідніші, побратими, друзі, однокласники та одногрупники зі Львова й Костополя, а також жителі рідного села. Відбулася заупокійна служба, після якої на місцевому кладовищі Героя поховали з усіма військовими почестями.

Анатолій Мельничук народився у селі Яблунька Рівненської області. Навчався у технологічному університеті в Костополі і у Львові на хіміка-технолога, саме через це йому й дали позитивний «Хімік».  Добровільно вступив до лав ЗСУ у травні 2025 року за контрактом. Служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі 100-ї бригади. Також займався ремонтом дронів, добре володів зброєю. Побратими відзначали його як вправного фахівця, який сумлінно виконував бойові завдання та завжди був готовий допомогти.

Воїн підтримував тісний зв’язок із батьками — щойно мав вільну хвилину, телефонував додому, адже дуже хвилювався за їхнє здоров’я. Рідні згадують, що він був турботливим сином, чуйним братом, який завжди знаходив час для сім’ї, попри службу та небезпеку на фронті. Анатолій разом із дружиною Юлією виховував двох доньок, для яких залишався найкращим батьком.

28 квітня 2026 року Анатолій Мельничук загинув унаслідок удару FPV-дроном під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області.

«За два тижні до загибелі я їздила до нього на вихідні — ми гарно провели час. Гуляли в саду Бернадського, планували майбутні зустрічі, мріяли, що влітку повеземо доньок на море. Особливо цього чекала старша донька, якій всього три роки, і молодша — якій два», — розповіла журналістам ВСН дружина Юлія.

У січні Анатолій нарешті приїхав у свою омріяну відпустку й провів її в колі рідних. Він був надзвичайно відданим батьком — увесь свій час присвячував дітям, за якими дуже сумував. Навіть перебуваючи на позиціях, він завжди знаходив хвилину, аби побачити донечок по відео. Останньою для нього стала саме така розмова — відеодзвінок із молодшою донькою.

6 травня минуло 9 днів як батьки втратили сина, діти — батька, дружина — коханого чоловіка, а вся країна — хороброго воїна.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині загиблого воїна. Вічна пам’ять і слава Герою!