Без влади, але з ентузіазмом: на Волині люди самі ремонтують дорогу та збирають донати прямо на трасі
Жителі села Носачевичі Рожищенської громади самостійно взялися ремонтувати розбиту дорогу до Дубища. Без допомоги влади люди організували толоку, зібрали техніку, закупили матеріали й власноруч залатали вибоїни. Під час робіт водії, що проїжджали повз, донатили просто на дорозі — всього зібрали понад 9 тисяч гривень на продовження ремонту.
Про це 10 жовтня Район.Рожище розповів колишній сільський голова, житель Носачевичів Олександр Корнійчук.
Він зауважує, що на ініціативу відгукнулося багато людей, бо проблема торкається чи не кожного жителя села.
«Це питання наболіле для всіх наших жителів. Не одне колесо в когось пробило, підвіска ремонтована, ну скільки можна… Тому вирішили всі разом: треба щось робити. Але перший крок зробив наш житель Віктор Ланівський – сам закупив цемент і відсів», – розповідає Олександр.
У мережі діє фейсбук-спільнота «Теревені Носачевичі», саме там чоловік і запропонував зібратися на спільну толоку.
«Я написав у групу: «Давайте всі, хто має бажання і техніку – бетономішалки, причепи, генератори – виходимо робити дорогу». І люди відгукнулися, всі своїми силами почали ремонтувати. За дві години залатали чимало ям», – розповідає пан Олександр.
Приємно здивували ініціативну групу й водії, що проїжджали повз. Оцінюючи ентузіазм та завзяття працівників, вони донатили прямо на дорозі на подальший ремонт.
«Всі ж їдуть, хто на гриби, хто на дачу, то й давали готівку, хто скільки міг – донатили на цемент. За дві години назбирали 9170 гривень! Кошти одразу витратили – закупили матеріали, бо до того вже вклали свої 6 тисяч. Сьогодні знову їздили по цемент і пластифікатор – завтра продовжимо», – ділиться чоловік.
Загалом, за його словами, до робіт долучилося близько 19 жителів села, навіть жінки спершу прийшли допомагати.
«Чесно, було дивно – спочатку вийшли жінки, питають: «Що нам робити?». А хлопці всі повивозили свою техніку: бетономішалки, генератори, причепи. Працювали добряче, вручну те не зробиш», – усміхається Олександр.
Та ділянка дороги, за словами чоловіка, має протяжність близько трьох кілометрів. Востаннє її підлатали ще рік чи два тому, тож нині вона знову стала проблемною.
Олександр Корнійчук зазначає, що жителі не планували розголошувати ініціативу, але все ж вирішили розповісти про це, щоб подякувати людям, які так несподівано і суттєво допомогли фінансово.
«Ми не хотіли виставляти це в інтернет, але потім подумав: багато людей, яких я навіть не знаю, зупинялися, допомагали. Одні давали по 500 гривень, інші по 1000 чи 200. Хтось казав: «Нема грошей, може грибами дамо? Може цукерками чи сигаретами?». Отак люди не залишалися байдужими», – каже він.
Це ще не кінець робіт, люди вже закупили нову партію матеріалів й планують продовжити ремонт дороги.
Читайте також:
Будь в курсі усіх новин
