«Біда об’єднала нас»: на Волині волонтерки щотижня варять і відправляють на передову тонну борщу

Спочатку готували на кухні місцевого підприємця голубці, передавали їх волонтеркам з Турійська, а з жовтня 2025 року почали варити український борщ та вакумувати його на подвір'ї місцевої жительки Галини Остапчук, йдеться у сюжеті Суспільного. 

Як розповіла господиня Галина Остапчук, за тиждень в казані на вогнищі волонтерки варять тонну борщу.

З її слів, біля 80 літрового казана по черзі працює 4 кухарі, ща 10 жінок час від часу приходять, щоб допомогти начистити продуктів на борщ: моркву, картоплю, цибулю. Після того, як пакети з борщем запаюються, їх віддають в автоклави, там вони стерилізуються добу, доводяться до кипіння та охолоджуються.

"Термін зберігання рік. До нас звертаються такі тяжкі бригади, хто на нулю, і кому немає можливості зварити, тоді ми вже беремо на постійну основу. Треба їх 10 хвилин у теплу воду, і вони стають такі, як ніби з каструлі. Можна на сковорідку, де хто воду доливає в борщик і п'ять чоловік може може наїстися", — розповідає Галина Остапчук.

Собівартість одного пакета борщу на даний момент становить 7,70 гривень, каже волонтерка Оксана Бедарева. Продуктами для їх приготування допомагають місцеві навчальні заклади, проводять ярмарки, допомагають батьки, вчителі та техпрацівники.

"А ще у нас готують ось такі перекуси: сало наше волинське із хлібом. Це в нас перекуси, хлопцям. Ну, можливо, і на скиди і до українського борщу. Вони також вакумуються", — розповідає волонтерка Надія Бурдак.

Усіх жінок на волонтерській кухні об'єднала війна та рідні, які захищають батьківщину лавах ЗСУ, каже Галина Остапчук. Її чоловік Володимир Остапчук загинув в 2022-му році, 26 жовтня у селі Іванівка Харківської області. Пішов воювати добровільно на третій день війни. До того він був волонтером, був на Майдані, розповідає волонтерка.

В Івана та Ніни Крисько син служить у прикордонних військах. Обоє не могли висидіти взимку вдома, прийшли допомагати на волонтерську кухню. Завдання 70-річного Івана — розтопити котла та наносити воду. Каже, що доводиться носити до 80 літрів щодня, недивлячись на морози до -30, які були взимку, жодного дня робота не припинялась.

"Ми з чоловіком цілу зиму ходили, помагали, бо не можна вседіти вдома, тому що це все робиться заради того, щоб наші воїни, захисники були не голодні", — говорить Ніна Крисько.

У Ніни Куприйчик служать двоє синів у 100 окремій механізованій бригаді. Старший служить з 25 лютого 2022 року, а менший з 10 липня 2024 року. Зараз обоє на Донецькому напрямку.

"Менший син на позиціях. Подзвонив, що не знає, коли вийде на зв'язок. І таке. Розраду находжу, сюди ходячи, на волонтерську кухню. Вдома в мене ще є внучка меншого сина. То якби не було її, то я не знаю, що б це було. Це є розрада. Да ще є два внуки старшого, приїжджають до баби", — розповідає волонтерка.

Волонтерка Оксана Бедарева дружина загиблого бійця Юрія Бедарева, який загинув 23 січня 2023 року на Харківщині. Він підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення і був контрактником в 14-й окремій механізованій бригаді. Також воював в 14-му році, був учасником бойових дій.

"Біда об'єднала нас і ми зблизилися. Ми спочатку почали ходити до стели, почали знайомитися, хто в кого загинув, в кого чоловік, в кого син. І так ми познайомилися із Галиною Петрівною і ось так, ось так вийшла в нас така волонтерська кухня", — розповідає волонтерка.

Волонтерки кажуть, що працюють в пам'ять про тих, хто віддав своє життя за Україну і для тих, хто захищає наш спокій, щоб наблизити перемогу.

Читайте також:

• «Сивію, плачу, але плету сітки»: волинянка виховує сімох дітей і щодня допомагає фронту
• 48 поїздок в Україну: історія волонтера з Британії, який приїхав на Волинь попрощатися з другом-Героєм
• Подружжя з Волині врятувало тисячі тварин: у прихистку живуть понад 150 котів і собак