Два роки між надією і болем: на Волині попрощалися із захисником Петром Якимовим

Про це повідомили у Колодяжненській громаді.

Петро Якимов народився 12 жовтня 1982 року у селі Кричевичі. Тут навчався, зростав, робив перші кроки у доросле життя. Після закінчення школи здобув професію автомеханіка, працював за фахом у Ковелі. Був людиною праці, любив ремонтувати автомобілі, захоплювався риболовлею, «тихим полюванням».

Рідні та друзі пам'ятають його добрим, щирим, чесним і мужнім, люблячим сином, турботливим братом, надійним другом, який ніколи не залишав людей наодинці з їхніми труднощами.

18 липня 2024 року Петро був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки служив оператором гранатометного відділення безпілотних наземних комплексів 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля». 21 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Сухий Яр Покровського району Донецької області, Захисник прийняв свій останній бій.

Чин поховання відбувся у рідному селі Героя сьогодні, 16 липня. Провести Петра Якимова в останню земну дорогу прийшли його рідні, друзі, жителі громади, представники місцевої влади та духовенства.

До присутніх звернувся сільський голова Віталій Кашик:

«Майже два роки родина жила між надією і невідомістю. Сьогодні ми прощаємося з людиною, яка мала ще жити, працювати, радіти життю. Але Петро зробив свій вибір — став на захист України. Ми завжди пам'ятатимемо його як добру, щиру людину і мужнього воїна, який до кінця виконав свій обов'язок перед державою», - а також від себе особисто та всієї громади висловив рідним полеглого воїна найщиріші співчуття.

Петра Якимова поховали з усіма військовими та релігійними почестями. Під звуки Державного Гімну України військовослужбовці віддали Герою останню шану. Державний Прапор України, що вкривав домовину Захисника, був переданий його родині як символ вдячності держави за вірне служіння українському народові.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині воїна. Світла пам'ять Герою!