«Два роки стояв практично на нулі»: спогади про 52-річного гранатометника з Луцька Сергія Гаврука

В обласному центрі Волині 13 лютого провели в останню дорогу полеглого в боях за Україну 52-річного військовослужбовця Сергія Гаврука. Чин похорону відбувся у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.
Попрощатися із волинянином до храму прийшли рідні, друзі та знайомі, побратими та жителі міської громади, передає Суспільне.
Чоловіка призвали на військову службу по мобілізації. Служив у війську гранатометником. Помер воїн 9 лютого 2024 року в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мєчнікова від важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання в районі селища Діброва Луганської області.

Як розповів військовослужбовець Ігор, його побратим був мужнім чоловіком та хорошою людиною.
«Він ніколи нічого не боявся: Бахмут спочатку, потім Куп'янськ, а потім на Лимані, де ці травми отримав. Нога — ампутація була, і так осколками був насичений сильно...» — сказав побратим полеглого.
Запам'ятав військового Сергія Гаврука лише з позитивної сторони його побратим Микола. «Він компанійський був. Одним словом — людина-душа. В нього постійно жарти були, анекдоти. Веселий був, завжди сміявся», — зазначив чоловік.

Прийшла попрощатися востаннє з Сергієм Гаруком його знайома Оксана Шклярук. «Був добряк, весь час сміявся. Я його бачила дуже давно. Просто прийшла така звістка, то це мій обов'язок сюди прийти, провести його», — каже жінка.

Військовослужбовець Сергій Гаврук працював охоронцем у Волинському університеті імені Лесі Українки, розказав його колега Микола Негодюк. З його слів, волинянин пішов до війська добровольцем та з перших днів повномасштабного вторгнення РФ став на захист України.
«Два роки стояв практично на нулі, на передку. І, на жаль, сьогодні провели його в останню путь нашого Сергія. Хай йому буде земля пухом... Він залишиться в наших серцях, нашій пам'яті як відповідальна, надійна людина, товариш», — сказав чоловік.
Волиняни поблизу собору та на Театральному майдані на колінах проводжали захисника.
Поховали воїна Сергія Гаврука у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа Луцького району.
Читайте також:
- За життя ще встиг обрати йому ім'я: вдова Героя з Волині народила сина після загибелі чоловіка
- У день загибелі міг не йти на позиції, бо щойно прийшов з «нуля»: захиснику з Волині просять присвоїти державну нагороду
- Будував плани на життя, та війна не дала їм здійснитися: Герою з Волині навіки 29 років