«Евакуювали понад сотню поранених бійців»: у ТрО Волині служать два медики з одним позивним – «Док»

За понад пів року перебування на сході України вони евакуювали більше сотні поранених військовослужбовців (як з їхнього бату, так і з інших підрозділів). Окрім того, надали медичну допомогу кільком сотням місцевих жителів – адже цивільні поблизу лінії фронту також хворіють, - пишуть на сторінці Волинської бригади ТрО.

Старший лейтенант медичної служби пані Ольга свого часу закінчила Івано-Франківський національний медичний університет. Спеціалізацію проходила у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Опанувала дві спеціальності – «внутрішні хвороби» та «загальну практику сімейної медицини». Приступила до вивчення третьої – «функціональної діагностики». Та завадило широкомасштабне вторгнення – вже 26 лютого 2022 року молода лікарка (після військової кафедри мала звання офіцеру запасу) стала до лав Камінь-Каширського батальйону тероборони, де нині очолює медичну службу.

А ось пан Віталій 1994 року після закінчення Ківерцівського медичного училища був призваний до ЗСУ на строкову службу. Після якої вирішив пов’язати з військом своє подальше життя.

«Погони з чоловіка роблять чоловіка, а військовий однострій дисциплінує та зобов’язує тримати себе у належній фізичній і морально-психологічній формі. Мені це подобається», – зізнається нині вже головний сержант за військовим званням, фельдшер медичного пункту батальйону.

Пан Віталій наддосвідчений військовий. Одних лиш ротацій у миротворчих місіях відбув аж сім: чотири у Південному Лівані, ще три – у Ліберії. Чоловік вже встиг вийти на пенсію, проте 10 січня 2022 року уклав контракт з Камінь-Каширським батальйоном Волинської бригади тероборони – мав передчуття, що насувається велика війна…

Нині у Ольги та Віталія спільна справа і навіть один на двох позивний – «Док». Проте однією лиш медичною евакуацією їхні обов’язки не обмежуються.

«З перших днів широкомасштабного вторгнення ми були інструкторами з тактичної медицини для всього особового складу. Адже розуміли – в умовах бойових дій бригади медичної евакуації будуть безсилими, якщо не одержать пораненого військовослужбовця живим. А для цього кожен боєць повинен вміти надати допомогу товаришу вже на полі бою, найперше – впевнено вміти зупинити масивну кровотечу», – зауважує начальник батальйонної медичної служби Ольга Ростиславівна.

На пана Віталія вдома чекає з Перемогою велика сім’я: кохана дружина Алла та троє дітей – ще неповнолітня Софійка та вже дорослі Анастасія і Павло. До речі, сім’я… вже хоче перетворитися на родину!

«Старші діти всерйоз задумалися над створенням власних сімей – маю вже і кандидата в зяті, і кандидатку в невістки. Але хочуть дочекатися Перемоги і мого повернення з війни, – усміхаючись, розповідає військовий медик.

Особлива причина бажати якнайшвидшого здобуття Перемоги є і в пані Ольги: вдома на маму чекає двійко маленьких дітей – донечка і синочок:

«Вірю в майбутнє – в щасливе майбутнє. І своє власне – і нашої України», – каже військовослужбовиця.

Читайте також: