«Хапає» поперек: лікар з Волині розповів, як позбутися болю в спині

Кожен, хто має город, хай навіть невеличкий, час від часу має і проблеми зі спиною. Зазвичай найбільше люди потерпають від болю в попереку, пише газета «Твій вибір».

– Іване Михайловичу, наскільки часто люди звертаються зі скаргами на біль у спині?

 – Дуже часто. Проблема больового синдрому в нижній частині стає з кожним роком усе актуальнішою. Як показує практика, цей синдром посідає друге місце серед причин звернення до лікаря. Здебільшого епізоди болю в спині мають нетривалий характер, тобто швидко зникають. Однак приблизно у п’яти відсотків людей цей біль переростає у постійний і нестерпний. А це стає одним із симптомів тяжкої патології хребта. Тому кожній людині, яку регулярно турбує біль у попереку або в іншій ділянці спини, варто звернутись по допомогу.

– А де ще, як правило, «хапає» спину?

– У медицині існує ряд синдромів, пов’язаних із захворюванням хребта. Серед найпоширеніших – синдром хронічної втоми, корінцевий синдром, синдром зап’ястного каналу та багато інших. Про частину з них я вже розповідав для читачів вашої газети. А сьогодні детально зупинюся на проблемі, яка називається м’язово-тонічним синдромом.

– Що він собою являє?

– М’язово-тонічний больовий синдром вважається одним із різновидів неспецифічного болю у спині. Він являє собою тривале і стійке напруження м’яза з утворенням у ньому болючих ущільнень – так званих тригерних точок. Простими словами кажучи, це є спазм м’язів, який виникає при певних захворюваннях хребта. Спочатку він діє як захисне пристосування організму. Але з часом цей синдром, якщо його не лікувати, значно погіршує стан хребта в цілому.

– Які причини появи цього болю?

– Серед провокувальних факторів слід виділити значні фізичні навантаження, травми, забій чи розтягнення, різкі рухи, загальне чи місцеве переохолодження, післяопераційний період. Часто причиною болю в попереку стають вроджені вади розвитку, післяродові травми, міжхребцеві грижі, плоскостопість або сколіоз. До м’язово-тонічного больового синдрому можуть також призвести надмірна рухова активність або навпаки – перебування довгий час у статичній позі (за комп’ютером, столом, кермом). Навіть хронічний стрес, тривожні розлади, депресія стають причинами проблем зі спиною.

– За якими симптомами можна визначити, що в людини саме м’язово-тонічний синдром?

– Цей синдром характеризується постійним ниючим болем у тригерних зонах або різким сильним болем після подразнення тригерних зон. Негативні відчуття у проблемних точках зростають після тривалого статичного положення (як-то кажуть – засидівся на одному місці) або після тривалої фізичної активності (перетрудився).

Цей больовий синдром також супроводжується неврологічними проявами. У хворого виникають оніміння, відчуття повзання мурах, порушення чутливості в спині та кінцівках. Усі ці симптоми дуже виснажують хворого. Багато пацієнтів, які звертаються за допомогою, буквально доходять до відчаю. Бо в них погіршуються сон, настрій, розвивається депресія. Коли людина довго терпить біль, то з часом уже не може чітко вказати, де саме в неї болить. Бо їй здається, що болить уся спина. І тільки лікар шляхом прощупування може визначити тригерні зони: під час натискання на них пальцями біль різко посилюється.

– Чи складно лікувати цей синдром?

– Для швидкого й дієвого ефекту потрібно насамперед з’ясувати причину, яка викликає м’язово-тонічний синдром. Після цього лікар усуває основне джерело болю. У тому допомагають лікувальний масаж, мануальна терапія, яка дозволяє усунути зміщення хребців, зняти функціональні блоки і є основою лікування  міжхребцевої грижі. Здебільшого самопочуття хворого відразу суттєво покращується. Йому повертається здатність рухати тілом, виконувати якусь елементарну роботу. Але для повного одужання пацієнтові необхідно пройти курс кінезітерапії.

– Що це за метод?

– На відміну від лікувальної фізкультури, яка передбачає безпосередню участь пацієнта в лікуванні і прикладання доволі значних м’язових зусиль, кінезітерапія  використовує спеціальні тренажери. Під час занять на них навантаження на організм зведене до мінімуму і, що не менш важливо, строго «дозовано». Тобто навантаження пропорційно розподіляються по всьому м’язовому апарату і суглобах.

Люди з віддалених сіл не завжди мають змогу пройти таку терапію. Їм після полегшення стану треба надалі постійно дбати про свій поперек. Для цього тим, хто працює на городі чи на будівництві, важливо не перевантажувати спини надмірною працею. А хто цілими днями сидить удома, той хай додасть собі фізичних вправ – зранку робить зарядку із вправами для спини, якомога менше їздить машиною чи громадським транспортом і більше ходить пішки. А ще хочу наголосити: обов’язково консультуйтеся у профільних лікарів. Бо самолікуванням можете наробити собі біди!

Читайте також:

• «Тоді я теж боявся цієї операції»: нейрохірург з Луцька Михайло Ловга зустрівся з пацієнтом, якого оперував 7 років тому
• Історія маленького хлопчика з Волині, який навчився чути після встановлення імплантів