Коли був смертельно поранений, востаннє порозмовляв зі мамою: на Волині попрощалися з Героєм Юрієм Семенюком

Героя провели в останню путь у вівторок, 30 липня. Про це повідомляє Ковельська міська рада.

Свого часу, після закінчення школи №11 в Ковелі, працював на заводі «Ковельмолоко», підприємстві «Нектар Плюс». Юрій був звичайною людиною, яка раділа новому дню, мріяла, думала про майбутнє. Війна не лише все це обриває, нищить всі наміри, вона забирає життя.

Його мобілізували цьогоріч у лютому. Людині без досвіду довелось швидко освоїти військову професію, щоб успішно виконувати бойові завдання.Юрій Семенюк служив розвідником-далекомірником мінометної батареї. Часто телефонував додому, цікавився, як всі, як родина. І у той трагічний день 27 липня, коли був смертельно поранений під час ворожого мінометного обстрілу біля села Калинівка на Донеччині, він востаннє порозмовляв зі своєю мамою. Тепер йому назавжди 43 роки.

«Ми втратили хорошу людину. Ми втратили українця. Юрій не встиг створити сім’ю, тому наша громада, як велика родина, буде разом молитись за спокій його душі. І завжди дякувати йому за ту велику жертву заради країни, свого міста. Щирі співчуття мамі - Галині Олексіївні, брату Ігорю, всім, хто знав і любив нашого Героя», - сказав міський голова Ігор Чайка.

Частиною життя Юрія був спорт. Він займався футболом, захищав кольори нашої місцевої команди. Сьогодні його тренер, наставник Микола Лис прийшов попрощатись зі своїм не лише учнем, а й другом. Бо до останнього спілкувались, часто обговорювали спортивні новини.

- Юрій виріс на моїх очах. Порядний, товариський. Скільки ми виїздили з ним по Україні, Німеччині, Польщі. Юру все завжди влаштовувало, ніколи не мав ворогів. Ми й зараз часто розмовляли. Майже щодня обговорювали події на чемпіонаті Європи з футболу, останніми днями – на Олімпіаді. Важко усвідомити, що тепер його нема з нами. Ми тебе не забудемо. Ти був кращий, - зазначив Микола Вікторович.

Про те, яким запам’ятали Юрія у школі, розповіла директор ліцею №11, у якому навчався Герой, Галина Сидорук:

- Сьогодні нам доводиться відстоювати своє право на життя. І у бій з ворогом стають прості хлопці і дівчата, яким і був Юрій. Однокласники згадують, що він був дуже товариським, любив життя, був людиною кришталевої душі. Завжди міг прийти на допомогу. Вчителі розповідають про нього, як дуже хорошого, доброго учня. Одним з улюблених предметів у Юри був «Захист Вітчизни». Вітчизни, яку він пішов захищати, те небо, під яким ми сьогодні його оплакуємо. Пам'ять про нього залишиться у серцях друзів, однокласників, вчителів, усіх ковельчан.

Поховають Юрія Семенюка на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!