Коли українці святкуватимуть Великдень 2025 року: що заборонено робити в цей день

Великдень-2025: дата святкування, традиції та головні заборони

Українці вже розпочали підготовку до Великодня. Це одне з найважливіших християнських свят, що символізує перемогу життя над смертю. У цей день віряни традиційно йдуть до церкви, освячують пасхальні кошики та збираються за святковим столом.

Про те, коли відбудеться Великдень у 2025 році, пише 24 Канал.

Великдень не має сталої дати. Щорічно його відзначають в один з весняних місяців. Саме від дня весняного рівнодення залежить, коли віряни святкуватимуть Воскресіння Христове. Переважно враховується дата першого повного Місяця, а неділя після цього стає Великоднем.

1 вересня 2023 року Православна церква України й Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Відтоді православні християни й католики орієнтуються на новий стиль, за яким вираховують день весняного рівнодення. Водночас римо-католики продовжують використовувати григоріанський календар, що й викликає розбіжності.

Цьогорічної весни українці відзначатимуть Воскресіння Христове 20 квітня. Востаннє католики й православні віряни святкували разом у 2017 році.

В Україні цей день багатий на традиції, обряди та звичаї, які передаються з покоління в покоління. Проте не всі знають, що у цей день є не лише усталені ритуали, а й певні заборони. Розгляньмо, що не можна робити на Великдень, а також які українські традиції супроводжують святкування, пише LIGA.net.

Що не можна робити на Великдень: основні заборони

  • Оскільки це найбільше свято в християнстві, то в народі вірили, що цього дня не можна займатися жодною роботою. Будь-яке фізичне навантаження, навіть прибирання чи приготування їжі, вважалося гріхом.
  • Заборонено працювати. Усі справи варто завершити до неділі. Прибирати, прати, шити або виконувати іншу роботу в цей день не можна.
  • Не можна поратися біля землі. Народна мудрість говорить, що працювати на землі у Великдень і протягом Світлого тижня (7 днів після свята) – це погана прикмета.
  • Уникати сварок і поганих думок. Свято символізує любов та прощення, тому будь-які суперечки, злість чи негативні емоції суперечать духу цього дня.
  • Не можна сумувати. Це радісне свято, тому печаль і смуток вважалися недоречними.
  • Не заходити в чужий дім літнім людям та бідним. Ця заборона стосується не лише Великодня, а й Різдва та Введення, адже вважалося, що це може принести нещастя. Також на Пасху не радили позичати гроші.
  • Не можна свататися та одружуватися. Весілля на Великдень не справляли, але дівчата могли подарувати коханому власноруч розписану писанку – це вважалося гарним знаком.

Що можна робити на Великдень за українськими традиціями

Український народ здавна з великою шаною ставився до цього свята. Олекса Воропай у книзі «Звичаї нашого народу» описує, як у давнину готувалися та святкували Пасху.

  • Підготовка до Пасхи. Напередодні свята ретельно прибирають в оселі, печуть паски та готують святкові страви. Завершується Великий піст.
  • Похід до церкви та освячення кошиків. У ніч з суботи на неділю віряни йдуть на Великодню службу. Після літургії святять кошики з пасками, яйцями, м’ясними стравами та іншими продуктами. Пращури вірили, що освячена їжа має особливу силу та приносить добробут.
  • Родинний сніданок. Після повернення з храму всі члени родини сідають за святковий стіл і починають трапезу з освячених страв.
  • Веселощі та гаївки. Після святкового сніданку молодь збирається на вулиці, співає веснянки, водить хороводи та грає у веселі ігри. Раніше на Великдень встановлювали в центрі сіл та містечок гойдалки, і біля них проходили усі веселощі.
  • Гра писанками. Популярною розвагою було биття крашанок та писанок: чия крашанка залишиться цілою – той матиме удачу на весь рік.
  • У Великодній понеділок молодь ходить від хати до хати, вітають господарів зі святом, отримують частування, обмінюються писанками.

Читайте також:

Можливо зацікавить