Лучанка в’яже етнічний одяг у техніці макраме та допомагає українським військовим

Лучанка в’яже етнічний одяг у техніці макраме та допомагає українським військовим

Лучанка Валентина Шаранда після початку повномасштабного вторгнення закрила власну крамницю декору та знайшла нову справу — плетіння у техніці макраме.

Сьогодні її вироби не лише прикрашають оселі та образи, а й допомагають підтримувати українських військових, йдеться в сюжеті Суспільного.

До 2022 року Валентина займалася фуд-флористикою та мала магазин декору. Однак із початком великої війни вирішила змінити напрям діяльності.

«У лютому почалася повномасштабка. Треба було щось робити. Я думала, що можу зробити для своєї країни — щоб було красиво, щоб піднімався людям настрій і щоб я могла донатити», — розповіла майстриня.

Саме тоді вона почала плести янголят у техніці макраме. За її словами, таких виробів зробила вже понад 500. Частину передавала військовим на Схід, частину — жінкам, чиї чоловіки служать у ЗСУ.

«Дуже багато робила жовто-блакитних янголят, передавала на ЗСУ, хлопцям на фронт, віддавала жінкам, у яких чоловіки на службі», — каже Валентина.

Професійної освіти майстриня не має — плетінню навчилася самостійно, а любов до ремесла, каже, перейняла від бабусі.

«Моя бабуся плела без схем, просто з уяви. Мабуть, мені від неї це передалося», — ділиться лучанка.

Починала з дрібних виробів — янголяток, браслетів, серветок. Згодом зацікавилася більшими формами: сумками, елементами одягу та декору.

Сьогодні Валентина створює пояси, хустини, накладки на плечі, плахти, новорічні прикраси, підсвічники та гірлянди для дитячих кімнат.

Майстриня використовує натуральні бавовняні нитки — вони гіпоалергенні та безпечні для дітей. Каже, плетіння макраме для неї — не просто робота, а спосіб передати людям тепло і позитивні емоції.

«Якщо мої вироби приносять людям радість і гарний настрій — це для мене найбільша похвала», — зазначає вона.

У планах Валентини — популяризувати елементи макраме у сучасному одязі та інтер’єрі, поєднуючи автентику з сучасною культурою.

Читайте також:

Можливо зацікавить