Луцька народознавиця розповіла про язичницьке коріння Водохреща та що робили наші предки

Луцька народознавиця розповіла про язичницьке коріння Водохреща та що робили наші предки

6 січня християни відзначатимуть день Богоявлення та Хрещення Господнього. Проте, наші пращури вірили у інші божества, відповідно, традиції також відрізнялися. Луцька народознавиця Світлана Гриненко розповіла журналістам ВСН , яке свято було у цей день в минулому та яких звичаїв дотримувалися предки.

Водохреще є останнім святом різдвяно-новорічного циклу. Християни вірять, що коли Ісус досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан саме 6 січня. Проте, ще задовго до появи у нашому регіоні цієї релігії, предки також відзначали свято води у цей день.

«Не новина, що наші предки були язичниками, а культ води у них був одним з найважливіших. Вода була базою для багатьох ритуалів та і загалом вони вважали її основою всього живого на Землі», - розповіла Світлана Гриненко.

За словами народознавиці, багато християнських вірувань тісно переплітаються з язичництвом. До прикладу, віра у силу води та її надприродні можливості зцілювати та очищати дух людини.

«У День шанування Води наші предки проводили різноманітні обряди, палили символічні трави та кидали їх у річку, таким чином виганяючи з неї нечисту силу.

Потім ще довго не прали у цій воді речі, адже вважали, що разом з брудною білизною, яку занурять у воду, туди знову пірнають чорти. Тому намагалися витримати паузу, аби нечисть замерзла на березі».

Допоки вода була вільна від темних сил, її набирали у ємності та зберігали. Вживали при хворобі, підливали рослини тощо. 

«Зараз люди роблять практично те саме після освячення води на Водохреще: зберігають її цілий рік, вірять у її чудодійність».

Також дівчата в цей період ворожили, а такі методи церквою засуджуються.

«У ніч перед святом серед дівчат було прийнято ворожити на нареченого. І хоч цей ритуал засуджується церквою, він досі є популярним, а його результати вважаються найбільш достовірним за рік», - зауважує Світлана Гриненко.

Поглиблено описав українські вірування та прикмети на Водохреще Олекса Воропай у книжці «Звичаї нашого народу». У різних регіонів вони дещо відрізняються, наприклад:

  • в місцевостях понад Дніпром вірили, що коли церковна процесія йшла на річку, то «знаючі» люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, граки — для молодих людей, а як пролетять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й вмиратимуть;
  • на Слобожанщині є повір'я, що в день Водохреща буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від'їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелось, бо в посудині була вже вода: вино знову перетворилось на воду;
  • на колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутків» того самого села і билися навкулачки — хто кого переможе! Переможці забирали собі «орден» — хрест, вирубаний на льоду;
  • на Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були»;
  • у деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святили «трійцю» — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додавали пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З «трійцею» йшли на «Йордан» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося освячення води.

Читайте також:

 

Можливо зацікавить

На Волині чоловіка притягнули до кримінальної відповідальності за насильство над сусідом: що відомо

На Волині чоловіка притягнули до кримінальної відповідальності за насильство над сусідом: що відомо

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

У Луцьку на території ТЦК освятили новий храм
фото

У Луцьку на території ТЦК освятили новий храм

«Картопля вже не в тренді, ягоди - у топі»: на ринку у Луцьку розкуповують смородину і порічки
відео

«Картопля вже не в тренді, ягоди - у топі»: на ринку у Луцьку розкуповують смородину і порічки

Тетяна Масікова, день народження

5 липня: хто з волинян святкує День народження

Після атаки РФ у Луцьку демонтують частину багатоповерхівки на Озерецькій
відео
фото

Після атаки РФ у Луцьку демонтують частину багатоповерхівки на Озерецькій

Бійці волинської «сотки» евакуювали з прифронтового села чотири покоління родини разом із песиками

Бійці волинської «сотки» евакуювали з прифронтового села чотири покоління родини разом із песиками

На Волині судитимуть сільського голову за незаконне збагачення на понад 36 мільйонів гривень

На Волині судитимуть сільського голову за незаконне збагачення на понад 36 мільйонів гривень

Додому повертаються четверо захисників з Волині, звільнених з полону

Додому повертаються четверо захисників з Волині, звільнених з полону